Криничанський район
www.krinich-rn.dp.gov.ua



За два місяці 2021 року кількість користувачів сервісу «InfoTAX» зросла до 26 тисяч
Електронний сервіс «InfoTAX» продовжує знаходити нових прихильників серед користувачів. Так, протягом січня-лютого 2021 року цим сервісом користувалися до 26 тисяч платників.
Як свідчить аналіз, кількість користувачів зростає в середньому щомісяця на 6 тис. осіб, які обирають такий мобільний вид спілкування з податковою службою.
За допомогою «InfoTAX» можна отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки документів, виникнення податкового боргу, строки подання звітності та сплати податків, інформацію СЕА ПДВ тощо.
Загалом до послуг користувачів «InfoTAX» близько 20 сервісів.
Нагадаємо, що електронний сервіс «InfoTAX» запрацював з листопада 2020 року. Він надає можливість через месенджери Telegram та Viber отримувати актуальну та необхідну податкову інформацію.
На 1 січня 2021 року до цього сервісу було під’єднано понад 12 тис. користувачів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Виявлено схему формування податкового кредиту за безтоварними операціями на суму 9,5 млн гривень
Податківцями спільно з працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській області задокументовано факти безпідставного формування податкового кредиту на суму 9,5 млн гривень.
Як з’ясували фахівці підрозділу боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Тернопільській області, посадові особи низки суб’єктів господарювання відобразили у податковому обліку безтоварні операції та сформували податковий кредит для підприємств реального сектору економіки України. Такі дії призвели до ухилення від сплати податків на загальну суму 9,5 млн гривень.
За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст. 212 КК України. Досудове розслідування триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



ДПС тимчасово призупинені фактичні перевірки щодо зберігання пального
Проаналізувавши звернення Всеукраїнського конгресу фермерів з питань проведення перевірок щодо зберігання пального для власних потреб, а також дебати на засіданні міжвідомчої групи та комітетських слуханнях з питань ліцензування пального для власних потреб фермерів, ДПС з розумінням поставилась щодо подальших перевірок ліцензіатів.
Для врегулювання ситуації Голова ДПС Олексій Любченко провів зустріч з головою Всеукраїнського конгресу фермерів Іваном Слободяником.
Керівництво ДПС погоджується із необхідністю перегляду суми штрафів за порушення умов зберігання пального.
Однак ДПС є органом виконавчої влади і діє в межах чинного законодавства. Врегулювання цієї проблеми знаходиться саме в законодавчій площині.
Враховуючи це, Державною податковою службою тимчасово призупинені фактичні перевірки до законодавчого вирішення цього питання. Податківці готові долучатись до розробки пропозицій з перегляду санкцій щодо порушень.
Також наголошуємо, що усі матеріали перевірок, які знаходяться на стадії оскарження, будуть уважно розглянуті згідно із законодавством.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»




Податківцями викрито схему реалізації автомобілів без їх фактичного постачання
Податківцями викрито схему формування «фіктивного» податкового кредиту шляхом оформлення псевдопродажу імпортованих транспортних засобів.
Встановлено, що окремими СГД здійснювалася реалізація транспортних засобів на адресу юридичних осіб з метою формування їм «штучного» податкового кредиту, але в реальності автомобілі були продані фізичним особам. Загальна сума операцій склала понад 100 млн грн, у тому числі ПДВ понад 17 млн гривень.
Зазначені дії вказують на приховання незаконного походження готівкових коштів від реалізації імпортованих автомобілів на адресу фізичних осіб з подальшим введенням їх в легальний обіг.
Матеріали, зібрані управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Харківській області, передано до правоохоронного органу для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



За незаконну оптову торгівлю пальним підприємствам загрожують фінансові санкції на суму 42,8 млн грн
Податківцями припинено незаконну діяльність підприємств, що здійснювали оптову торгівлю пальним на території нафтобази у Миколаївській області.
У лютому 2021 року ДПС організовано перевірки, за результатами яких встановлено наявність необлікованого належним чином пального у кількості 1,2 млн л, оптову реалізацію пального без отримання ліцензії на право оптової торгівлі на таке місце оптової торгівлі та інші порушення.
За такі порушення передбачено застосування фінансових санкцій на суму 42,8 млн гривень.
Крім того, попри подання окремими суб’єктами господарювання інформації до контролюючого органу про здійснення діяльності з торгівлі та зберігання пального, фактично підтверджено, що така діяльність цими підприємствами не здійснювалася.
Як наслідок, згадані підприємства віднесені до ризикових, упереджено незаконне формування податкового кредиту з ПДВ.
Робота щодо відпрацювання суб’єктів господарювання, задіяних у ланцюжку придбання від вказаних підприємств, триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Припинено роботу 44 інтернет-сайтів, через які реалізовувався фальсифікований алкоголь
За результатами проведеної в січні – лютому цього року роботи працівниками підрозділу фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві спільно з працівниками ГУ ДФС у м. Києві припинено діяльність 44 інтернет-сайтів, через які здійснювався продаж фальсифікованих алкогольних напоїв.
Так, при проведенні моніторингу інтернет сайтів (соціальних мереж: Telegram, Facebook, Instagram) з пропозиціями реалізації підакцизної продукції за цінами нижче ринкової виявлено 44 оголошення з такими пропозиціями. Для упередження реалізації нелегальної продукції населенню працівниками підрозділу фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві здійснено 26 закупівель алкогольних напоїв на суму близько 4,0 тис. гривень.
Придбані алкогольні напої були без належного маркування і мали всі ознаки фальсифікату (невідповідне пакування, порушення при здійсненні операції купівлі-продажу).
Зібрані матеріали передано до ГУ ДФС у м. Києві та використано для порушення кримінальних справ під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.
Разом з цим, у процесі досудового розслідування кримінального провадження за фактом незаконного обігу підакцизних товарів за ч.2 ст.204 КК України загалом зібрано дані щодо 44 інтернет-ресурсів, які займалися реалізацією фальсифікованого алкоголю, встановлені провайдери хостингу, які надавали послуги з підтримки доменних імен зазначених сайтів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва на майнові права інтелектуальної власності 44 доменних імен було накладено арешт, таким чином припинено функціонування сайтів, що торгували алкогольним фальсифікатом.
Наразі досудове розслідування триває.
Здійснюються заходи щодо встановлення осіб, причетних до незаконного обігу підакцизних товарів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Суд підтримав позицію ДПС щодо правомірності нарахування підприємству суми грошового
Податковим органом у ході проведення перевірки було визначено суму грошового зобов’язання Державному підприємству «Укртранснафтопродукт» з акцизного податку, податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 109 млн грн. Не погоджуючись, платник податків оскаржив рішення контролюючого органу в судовому порядку.
Суд першої та апеляційної інстанції підтримав позицію податкового органу. Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постановою від 16.02.2021 у справі № 826/4550/16 наголошено, що податковим органом правомірно зроблено висновок щодо віднесення коштів від реалізації арештованих нафтопродуктів до прибутку позивача, а також що право власності на нафтопродукти до позивача не переходило, останній лише здійснював їх примусову реалізацію за рішенням суду. Саме тому кошти отримані від реалізації арештованих нафтопродуктів не є прибутком позивача та мають бути перераховані в повному обсязі на рахунок Головного управління національної поліції в Одеській області.
Касаційна скарга Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2017 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017– без змін.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Податківці викрили протиправні дії експортерів, які завдали шкоди бюджету на 508,6 млн гривень
Податківцями спільно з Офісом Генерального прокурора викрито низку суб’єктів господарювання Київщини, які здійснили реалізацію товарів за межі митної території України на загальну суму 508,6 млн гривень.
Для ухилення від сплати податку на прибуток брокерські компанії готували пакет документів від підприємств з ознаками фіктивності.
Фактично високоліквідна продукція (горіхи волоські, насіння гарбуза) купувалися у населення України та у фермерських господарств за готівкові кошти без відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку, після чого брокерські компанії здійснювали митне оформлення товарів в режимі «експорт» компаніями з ознаками фіктивності. Завдяки такій схемі валютна виручка від компаній-нерезидентів залишалася за кордоном, а податки до державного бюджету не сплачувалися.
За результатами аналітичних досліджень управлінням боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Київській області встановлено, що з метою ухилення від сплати податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом посадові особи так званих «експортерів» вчинили протиправні дії, спрямовані на приховування незаконного походження активів, з подальшим введенням їх в легальний обіг через оформлення експортних операцій на загальну суму 508,6 млн грн.
За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Суд підтримав позицію ДПС щодо включення підприємства до плану-графіку перевірок
Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо відповідності критеріїв ризиковості у Представництва «Вільхельмсен Шипс Сервіс АС».
Так, зокрема, було виявлено ряд ризиків, які надали можливість податковому органу включити підприємство до плану-графіка проведення документальних планових перевірок за 2020 рік. Платник податків, не погоджуючись з включенням підприємства до плану-графіку проведення документальних планових перевірок, оскаржив такі дії податкового органу у судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції постановою від 20.01.2021 у справі № 420/5763/20 наголосив, що дії контролюючого органу щодо формування, у тому числі затвердження, плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання є лише службовою діяльністю працівників податкового органу, а отже не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов’язкових юридичних наслідків і відповідно такий акт не порушує права останнього.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 скасоване та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Представництва «Вільхельмсен Шипс Сервіс АС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Виявлено нелегальну діяльність виробника тютюнових виробів

Для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють виробництво, зберігання та оптову торгівлю підакцизними товарами Державною податковою службою України постійно здійснюються контрольно-перевірочні заходи.
За результатами моніторингу інформації в соціальних мережах, який здійснювався протягом лютого 2021 року, встановлено можливі порушення щодо дотримання законодавства при виробництві та реалізації тютюнових виробів з використанням створених акаунтів у системі обміну повідомленнями типу мобільних додатків «Viber», «WhatsApp».
Так, суб’єктом господарювання у Запорізькій області здійснювалося виробництво та продаж тютюнових виробів без сплати акцизного податку, без наявності марок акцизного податку на тютюнових виробах та за відсутності відповідних ліцензій.
Для припинення незаконної діяльності ГУ ДПС у Запорізькій області спільно зі слідчим управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області у дев’яти місцях провадження діяльності з виробництва та обігу підакцизних товарів вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 16,3 млн.грн, у т.ч. тютюнових сумішей 15,1 млн.грн.
По завершенню досудового розслідування та отримання матеріалів буде проведено перевірку платника податків з питань виробництва тютюнових виробів без дозвільних документів, а також зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та в місцях не внесених до Єдиного реєстру.
Слід зазначити, що станом на 03.03.2021 суб’єкта господарювання, який здійснював нелегальне виробництво тютюнових виробів, переведено до легального сектору економіки (12.02.2021 року таким платником податків придбано ліцензію на виробництво тютюнових виробів).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Декларування – 2021: Майже 60 тис. громадян вже прозвітували про доходи, отримані минулого року
На сьогодні громадянами подано майже 60 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи, в яких задекларовано загальний дохід у сумі 10,3 млрд грн. До сплати визначено податкові зобов’язання на суму 323,4 млн грн, з них 280,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 42,7 млн грн військового збору.
Першість по дохідності бюджету належить столиці – до сплати задекларовано 82,2 млн грн податкових зобов’язань, у Львівській області задекларовано до сплати майже 42 млн грн, у Запорізькій – 20 млн грн. Найбільшу суму задекларовано мешканцем Львівщини – 35,5 млн гривень.
Звертаємо увагу, що останній день подання декларації про майновий стан і доходи – 30 квітня 2021 року.
Крім громадян, які зобов’язані подавати декларації, є категорія осіб, які мають право на таке подання для повернення частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати. Таке право виникає у платників податків у разі понесення витрат, дозволених для включення до податкової знижки, перелік яких визначено у статті 166 Податкового кодексу України.
Кількість громадян, які з початку року задекларували право на податкову знижку, становить 14 тис. осіб. Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена платниками податків до повернення. – 50 млн грн.
Найбільше громадяни декларують право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладів освіти – подано 11 тис. декларацій та за витратами на сплату страхових платежів та пенсійних внесків – 2,2 тис. декларацій.
Скористатись податковою знижкою можна лише до кінця року – на наступні роки таке право не переноситься. Останній день подання декларації для отримання податкової знижки – 31.12.2021 включно.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Викрито схему ухилення від сплати податків фізичною особою на суму понад 9 млн гривень
Податківцями спільно з ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факти отримання фізичною особою - підприємцем на власні рахунки та платіжні картки коштів на суму понад 25 млн гривень.
Встановлено, що фізична особа відкрила банківські карткові рахунки, на які зараховувались грошові кошти, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. У подальшому кошти обготівковувались через банкомати та касові відділення банківських установ.
У звітності про підприємницьку діяльність зазначені операції не відображались, що призвело до несплати податків та зборів у сумі понад 9 млн гривень.
За матеріалами аналітичного дослідження, зібраного управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.3 ст.212 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Євген Олейніков: У 2020 році питанням номер один став податок на додану вартість
У минулому році податок на додану вартість було визначено як першочергову точку докладання зусиль. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час презентації Публічного звіту ДПС за 2020 рік.
За його словами, ПДВ, за оцінками податківців, найбільше впливає саме на тіньову економіку. Його ефективне адміністрування дозволяє хоча б опосередковано залучити до оподаткування частину тих доходів, які не охоплюються іншими, в першу чергу – прямими, податками, зокрема, податком з доходів фізичних осіб.
«Маніпуляції з податковим кредитом дуже широко використовуються не тільки для зменшення податкових зобов’язань, але й є складовою частиною створення можливостей для переведення безготівкових коштів у готівкові для подальшої виплати необлікованих неофіційних заробітних плат», – зазначив Євген Олейніков.
Євген Олейніков також підкреслив, що протягом року вдалося врегулювати питання з відшкодування ПДВ платникам. Так, станом на 1 січня 2021 року було забезпечено не тільки повне задоволення заявки, але й фактично 2,5 млрд грн повернуто наперед, тобто одразу після надходження декларацій.
Для порівняння, станом на 1 січня 2020 року податкова служба повернула платникам на 4,3 млрд грн менше від заявленого бізнесом до відшкодування.
«Комплексний аналіз ризиків, який ми здійснювали, дозволяв нам робити відповідні висновки і своєчасно вживати заходів для того, щоб забезпечити бізнесу повернення його законного відшкодування. Була організована достатньо ефективна робота і перші інформаційні атаки ми почали відчувати саме тоді, коли приділили дуже ретельну увагу обґрунтованості відшкодування ПДВ», – підкреслив заступник Голови.
Євген Олейніков також поінформував про роботу системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних, яка запобігає ризикам у фінансовій сфері.
«За минулий рік у системі було зареєстровано 289 млн документів на загальну суму ПДВ 1 трлн 755 млрд грн. При цьому зупинені з них тільки 0,42 % за кількістю, тобто менше одного відсотка, і 0,96 % за сумою – це приблизно 16 млрд грн. З них по 5 млрд грн зупинка ніколи не оскаржувалася ні до суду, ні до податкового органу. Ще по 11 млрд грн були подані скарги і з яких було задоволено скарг на 8 млрд грн», – розповів заступник Голови ДПС.
Належне застосування системи, на думку Євгена Олейнікова, розширило поле для діяльності сумлінних легальних платників податків, які і забезпечили відповідні надходження до державного бюджету.


Про укомплектування новоствореного Головного управління ДПС у Дніпропетровській області фахівцями
У зв’язку з утворенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), як відокремленого підрозділу ДПС, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та згідно з наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» протягом лютого 2021 року здійснено організаційні заходи щодо призначення працівників до новоутвореного ГУ ДПС. Станом на 01.03.2021 року в ГУ ДПС укомплектовано 1555 посад, що становить 91 % від загальної кількості посад.
З метою забезпечення ефективного виконання завдань і функцій, покладених на структурні підрозділи ГУ ДПС, а також з метою якісного відбору та укомплектування вакантних посад у лютому поточного року проведено добір на 51 вакантну посаду. За результатами проведеного добору призначено 49 осіб на посади державної служби шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб'єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу.



Вперше єдиний звіт з ПДФО, військового збору та єдиного внеску подається за І квартал 2021 року
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» викладено у новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який містить і таблиці звіту по єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року.
Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
До контролюючих органів Розрахунок подається за основним місцем обліку.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.
Розрахунок складається з:
заголовної частини;
додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
додатку 2, який формується і подається тільки районними (міськими) управліннями праці і соціального захисту населення;
додатку 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»
додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;
додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Як отримати довідку про відсутність заборгованості?
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що довідка про відсутність заборгованості (Довідка) формується за відсутності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Наказом Міністерств фінансів України від 03.09.2018 № 733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».
Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.
Заява подається платником (на його вибір):
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу,
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
У Заяві обов’язково вказується, серед іншого:
● посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів,
● найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.
Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»




До уваги постійних представництв!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 рік у постійних представництв нерезидентів може визначатись одним з трьох способів:
у загальному порядку встановленому для платників – резидентів відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ;
як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ.
Платники податку на прибуток підприємств – постійні представництва нерезидентів, у яких об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 рік визначається на підставі складення окремого балансу фінансово – господарської діяльності або шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, можуть використовувати форми відповідних розрахунків, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
Водночас, постійні представництва нерезидентів не зобов’язані у зв’язку із набуттям чинності Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117) подавати уточнюючі декларації (розрахунки) за звітні періоди – півріччя та або три квартали 2020 року, у разі якщо податкова звітність за такі періоди складена відповідно до редакції ПКУ, що діяла на момент такого складання.
Також Законом № 1117 передбачається відтермінування (на один рік) змін до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, які починають діяти з 01.01.2022, щодо визначення платниками податку на прибуток підприємств юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
Довідково: аналогічні роз’яснення надані листом ДПС України від 27.01.2021 № 2367/7/99-00-21-02-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Скасовано граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту для туристичної галузі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Національний банк України (НБУ) постановою від 11.02.2021 № 17 доповнив перелік операцій з експорту та імпорту товарів, на які не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі – Постанова № 17).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (постанова НБУ від 02.01.2019 № 5) (365 календарних днів), не поширюються також на туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, – операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів.
Також визначено, що з дати набрання чинності Постановою № 17 встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів і послуг не поширюються на операції, що зазначені вище, незалежно від дня здійснення таких операцій.
Банки завершують здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за відповідними операціями у день набрання чинності Постановою № 17.
Постанова № 17 опублікована на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 12.02.2021 і вона набрала чинності з 22.02.2021.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Про заповнення платіжних документів для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35№.6 ст. 35№, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Закон України № 1115: про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку із набранням чинності Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), ДПС України листом від 01.03.2021 № 5257/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 5257) проінформувала про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням внесених змін.
Так, Закон № 1115 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 24.02.2021.
Закон № 1115 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 25 лютого 2021 року), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 1115, а саме, починаючи з 01 березня 2021 року.
Відповідно до норм Закону № 1115, починаючи з 01 березня 2021 року, за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс. оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (у частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій із ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.
До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
З дати набрання чинності положень відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено нові форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, для платників податку буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що будуть складені такими платниками податку згідно з новими формами за операціями з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), здійснюваними у період з 01 березня 2021 року до дати впровадження нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Детальніше про окремі особливості застосування норм Закону № 1115 та окремі особливості оподаткування ПДВ (у тому числі нарахування та коригування податкових зобов’язань з ПДВ) можливо ознайомитись у Листі № 5257, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75171.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до 01 травня 2021 року триває Деклараційна кампанія 2021.
Зобов’язання, визначені платниками у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно сплатити:
● протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
● 02 серпня 2021 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).
Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Порядок та термін реєстрації ПРРО
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16 год. 00 хв. робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16 год. 00 хв. робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розділу II Порядку № 317).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1072: обмеження щодо право на списання штрафних (фінансових санкцій) та пені для деяких категорій платників

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.
Відповідно до зазначеного пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Важливо, що положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується до:
великих платників податків, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Інформація для платників рентної плати та екологічного податку
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.12.20 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ № 756), а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.
У зв’язку з цим, нагадуємо особливості заповнення податкової звітності з рентної плати та екологічного податку, які передбачають відображення відповідних показників, що слід використовувати для внесення відповідних змін до податкової звітності.
Зокрема, у податковій декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Декларація № 719):
● у рядку 6 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подасться Декларація № 719;
● у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 1 – 3,5 та 7 до Декларації № 719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у розпорядженнях Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№ 707 – 730) та Наказі № 756;
● у рядку 5 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта» до Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ місця здійснення діяльності платника.
у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 4,6, 10 – 11 до Декларації № 719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі № 756.
У податковій декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Декларація № 715):
● у рядку 7 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
● у рядку 311 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказ № 756 і, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
● у рядку 3.2 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.
Акцентуємо увагу на тому, що зазначатися має код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Податковий календар на 09 березня 2021 року
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
09 березня 2021 року, вівторок, останній день подання:
● звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за лютий 2021 року за формою № 1-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2021 року за формою № 2-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за лютий 2021 року за формою № 3-РС;
● звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за лютий 2021 року за формою № 1-ОА;
● звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за лютий 2021 року за формою № 1-ОТ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Щодо ознаки напряму використання пального «15» при умові оподаткування «5» при складанні нової акцизної накладної форми «П»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/455559.html повідомила наступне.
З 01.03.2021 року розпочато приймання акцизної накладної нової форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року № 729, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524.
Під час складання акцизних накладних платниками найчастіше допускаються помилки, зокрема, зазначення при умові оподаткування «0» напряму використання «15».
Відповідно до п.14 розділу II Порядку складання акцизної накладної форми «П» та порядку її заповнення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 № 729, в акцизній накладній з ознакою щодо умов оподаткування «5», складеній зберігачем на операції з реалізації обсягів пального, зазначених у заявці на поповнення (коригування) залишку пального, складеній відповідно до підпункту 1 пункту 29 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), залежно від операції, на яку складена така акцизна накладна, зокрема але не виключено, може бути зазначено код операції для складання в одному примірнику або «0», або «3», або «7» та напрям використання «15» – при здійсненні зберігачем відпуску (відвантаження) пального суб'єкту господарювання – платнику, пальне якого зберігається на акцизному складі зберігача.
Напрям використання «15 – фізичний відпуск (відвантаження) зберігачем пального суб'єкту господарювання – платнику, пальне якого зберігалося на акцизному складі зберігача» зазначається в акцизній накладній, складеній на операцію з відвантаження пального, яке поповнене відповідно до підпункту 1 пункту 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та зберігалося на акцизному складі зберігача, суб'єкту господарювання – платнику або суб’єкту господарювання – не платнику лише за умовою оподаткування «5».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Відбулася спільна онлайн нарада з представниками ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області
Сьогодні, 04 березня 2021 року, у рамках співпраці з представниками об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) під головуванням в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонова Валерія проведена онлайн нарада з керівниками та представниками Синельниківської, Зайцівської, Іларіонівської, Раївської, Роздорської, Славгородської, Петропавлівської, Брагинівської, Миколаївської та Української територіальних громад.
У нараді також прийняли участь керівники підрозділів ГУ ДПС.
Захід відкрив в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, який привітав присутніх та подякував усім за участь у ньому.
Він зазначив: «Проведення таких зустрічей у різних форматах у цьому році стали традицією. Це ще раз підтверджує, що співпраця між органами місцевого самоврядування та податковою службою в адмініструванні та стягненні податкових платежів є надзвичайно важливою».
Леонов Валерій акцентував увагу на позитивній динаміці надходжень до державного та місцевих бюджетів протягом січня – лютого поточного року, подякував громадянам та бізнесу, які навіть у цей непростий для країни період сумлінно сплачують податки.
«Завдяки спільним заходам та співпраці команди податківців з ОТГ, виявлення проблемних питань та їх вирішення можливо досягти певних стабільних позитивних результатів у наповненні бюджетів», – підкреслив в. о. заступника начальника ГУ ДПС.

Керівники та представники територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області звернули увагу, що для планування дохідної частини місцевих бюджетів, забезпечення повноти сплати податків важливе значення має інформаційний обмін з податковими органами, зокрема, щодо нарахувань по місцевих податках і зборах.
На нараді обговорювались питання щодо основних джерел надходжень до місцевих бюджетів; раціонального використання земельних ресурсів, повного обліку землекористувачів, правильності та своєчасності сплати плати за землю – одного з важелів зростання добробуту населення територіальних громад.
Особлива увага приділялась спільній організації роботи податкової служби та ОТГ, зокрема, у частині нарахування земельного податку платникам, які не оформили право власності та/або користування земельною ділянкою та земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру, щодо залучення «одноосібників»до декларування доходів від продажу сільськогосподарської продукції та фізичних осіб, які отримують доходи від здавання іншим фізичним особам власних паїв в оренду; проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році.
Також розглядались питання податкового боргу, що обліковується на території населених пунктів Синельниківської міської територіальної громади; Зайцівської, Роздорської, Іларіонівської, Славгородської та Петропавлівської селищних територіальних громад; Раївської, Брагинівської, Миколаївської та Української сільських територіальних громад, а також використання можливостей врегулювання податкового боргу, передбачених нормами Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX, якими внесено зміни до Податкового кодексу України та інших законів України.
Учасники наради отримали інформацію стосовно електронних сервісів ДПС України, які сприяють створенню комфортних умов для ведення бізнесу, а також про роботу мобільного центру обслуговування платників ГУ ДПС (далі – ЦОП). Графік виїздів мобільного ЦОПу до громадян Дніпропетровщини формується з урахуванням пропозицій територіальних громад та сільських рад про необхідність отримання їх мешканцями адміністративних послуг та консультацій.
У співпраці органів податкової служби з ОТГ важливе значення має інформаційна взаємодія. У сучасному суспільстві найбільш ефективним засобом поширення інформації є мережа Інтернет.
На сьогодні кожен бажаючий може отримати на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України», на офіційних сторінках «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook корисну та актуальну інформацію з питань застосування податкового законодавства, законодавства з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та діяльності податкової служби області.
Для фахівців податкової служби важливим джерелом інформування суспільства є сайти органів влади. Вони допомагають обмінюватись інформацією та сприяють взаємодії і з територіальними громадами.
Під час наради у форматі конструктивного діалогу обговорювались нагальні питання для кожної із сторін.
Підсумовуючи результати зустрічі, в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій зазначив, що такі заходи проводяться саме з метою обговорення та вирішення актуальних питань.
Представники ОТГ подякували організаторам зустрічі та висловили впевненість, що і у подальшому співпраця з податковою службою буде ефективно розвиватись.


Протягом січня – лютого 2021 року на користь держави вирішено 111 судових справ на загальну суму 734,3 мільйони гривень
Станом на 01 березня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 4595 справ різних категорій на загальну суму 8,5 млрд гривень.
Із розглянутих судами протягом січня – лютого 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 111 справ на загальну суму 734,3 млн гривень.
«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 2 203 такі справи на суму 3,3 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 39 справ на суму 59,0 млн грн», – зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.



Терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Включення до витрат при отримані податкової знижки суми коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни , зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Звертаємо увагу, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, можуть подати декларацію по 31 грудня (включно) 2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Взяття на облік в контролюючому органі іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій, які отримують майнові права на нерухомість або землю в різних адміністративно-територіальних одиницях України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням нерухомого майна.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.
Процедури взяття на облік платників податків в контролюючих органах встановлені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, для взяття на облік іноземної компанії, організації, дипломатичної місії подаються до контролюючого органу такі документи:
заява за формою № 1-ОПП (у розділі 9 «Керівник» заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника, а у розділі «Інформація про засновників (для юридичних осіб)» – дані про іноземну компанію, організацію у країні її реєстрації);
копія витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій). Якщо у витягу не зазначені відомості про ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, який однозначно ідентифікує компанію, організацію в країні її походження, додатково подається копія документа, що підтверджує присвоєння такого номера (коду);
нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;
копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
При цьому, якщо у такого нерезидента є декілька об’єктів нерухомості в різних адміністративно-територіальних одиницях, то взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку здійснюється при настанні першої події, а взяття на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням інших об’єктів нерухомості здійснюється у порядку встановленому розділами VII та VIII Порядку № 1588, якими регулюється порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку та повідомлення про об’єкти оподаткування.
Взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах за основним місцем обліку іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій, підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Податкова декларація з ПДВ за новою формою вперше подається за звітний період березень 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок набрав чинності 01.03.2021.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені наказом Наказом № 734, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подається починаючи з 01.04.2021.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Застосування ФОП – платниками єдиного податка РРО та/або ПРРО
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Увага! Внесені зміни до форм податкової декларації з ПДВ та податкової накладної
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 01 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким вносяться зміни до: форми податкової накладної і Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763) (далі – Наказ № 1307), форм податкової декларації з ПДВ (далі – декларація); уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок); розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).
Так, зокрема: форму податкової накладної та додатки до неї доповнено реквізитом «код», де зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи та який заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»; збільшено до 99999 позицій кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній, форму декларації та уточнюючого розрахунка до неї доповнено новими рядками: ● 4.1.1 та 4.2.1 – для відображення коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у разі проведення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУзаповнюється рядок 4.1.2; ● 5.1.1 – для відображення коригування обсягів постачань, по операціям звільненим від оподаткування ПДВ відповідно до ст. 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод). Даний рядок є довідковим оскільки у ньому розшифровуються суми коригувань, які вже враховані у показниках рядків 5 та 5.1 декларації; об’єднано у один додаток додатки 1 та 5 до декларації, у якому відображається інформація щодо сум ПДВ, нарахованих платником за звітний період, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні та відомості про коригування податкових 2 зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному періоді та не зареєстрованих в ЄРПН, а також інформація щодо розшифровки податкового кредиту платника в розрізі контрагентів за звітний період.
З оновленими редакціями Наказу № 1307 та Наказу № 21 Ви можете ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua).
Довідково: Наказ № 734 опубліковано 02.02.2021 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 8.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посилвнням: http://zir.tax.gov.ua/main/lastupdate/




Чи зупиняється на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)
Чи зупиняється на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ, щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, доповнено п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до вимог п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На онлайн зустрічі з представниками бізнесу про деякі питання адміністрування акцизного та екологічного податків
За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) сьогодні, 03 березня 2021 року, проведено онлайн зустріч для представників Спілки українських підприємців (далі – СУП) на тему «Адміністрування акцизного податку під час проведення операцій з підакцизними товарами та основні засади адміністрування екологічного податку».
Зустріч відкрив в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, який привітав присутніх та подякував усім за участь у заході.
Він зазначив, що між податківцями та СУП вже створена певна інформаційна платформа для комунікації. Так, протягом 2020 року проводились семінари та зустрічі з питань, які найбільше турбували та цікавили представників бізнес-спільноти СУП.
«Впевнений, що зустріч пройде у форматі конструктивного діалогу, буде корисною і кожен отримає відповідь на нагальні питання», – акцентував в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій.
У заході прийняли участь начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Копильченко Тетяна; заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Вишньовка Ольга; заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак; заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.
Фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС зупинились на питаннях оподаткування акцизним податком електричної енергії, запровадження з 01.01.2021 маркування марками акцизного податку рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і ліцензування роздрібної торгівлі таких рідин, ліцензування зберігання пального, а також наслідках відсутності таких ліцензій та реєстрації акцизного складу.
Начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Копильченко Тетяна наголосила, що одним з напрямків роботи податкової служби є забезпечення повноти сплати підприємствами – забруднювачами природного середовища екологічного податку.
Вона зупинилась на суб’єктах господарювання, які повинні сплачувати екоподаток та нагадала про об’єкт і базу оподаткування зазначеним податком.
У ході заходу у форматі конструктивного діалогу обговорювались питання, які виникають у платників під час ведення господарської діяльності.
Представники СУП подякували податківцям за організацію заходу, на якому вони отримали цікаву та корисну інформацію, висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів і у подальшому.
Оподаткування та декларування іноземних доходів
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління нагадує. Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Закон України № 1072: списання боргу є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 24, відповідно до якого контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервіс«InfoTAX»
За письмовою заявою платника надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)у довільній формі.
Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua


Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Оподаткування доходу фізичної особи від продажу автомобіля
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п. 2 ст. 325 ЦКУ).
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як платнику податку на прибуток, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Податкова пільга – передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233).
Згідно з нормою п. 2 Порядку № 1233, яка набрала чинності з 01.01.2020, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – додаток ПП).
У додатку ПП до Декларації (далі – додаток ПП) відображаються відомості щодо: коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС; суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); строку користування податковою пільгою у звітному періоді; суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.
Підпунктом 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Сума податку на прибуток, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з таким зменшенням фінансового результату до оподаткування є пільгою (код пільги згідно з Довідником інших податкових пільг – 11020301), та відображається у додатку ПП.
Додаток ПП вперше подається починаючи зі звітних періодів 2020 року.
Сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином: сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку : 100.
При цьому платник податку, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації за відповідний звітний період має позитивне значення без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року.
Сумою прибутку податкового (звітного) періоду в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги з податку на прибуток, передбаченої п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, є показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації зі знаком «+ чи -» без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ за такий період.
У разі якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Отримати інформацію про доходи – просто та швидко
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Для спрощення та зручності спілкування громадян з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, іншими установами та організаціями ДПС запроваджено новий е-сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».
Для отримання відомостей про доходи не потрібно звертатись до органів ДПС. Достатньо за допомогою засобів Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) подати запит та отримати відповідь «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС.
Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.
Перевірити правовий статус підпису можна на офіційному вебсайті центрального засвідчувального органу в розділі «Довірчі послуги» «Перевірити підпис» за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Одержувач електронного документа отримує можливість ідентифікувати підписувача такого документа та перевірити його цілісність.
Довідково повідомляємо, що в рамках нового е-сервісу також надано можливість отримати особою інформацію про свої доходи за період, починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (з розбивкою поквартально).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Популярні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/455180.html розміщено популярні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме:
1. У сільській місцевості існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку, зокрема, Інтернет.
Згідно з п. 1.2 п. 1 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1744/22056 (далі – Порядок № 1057), інформаційний еквайр – юридична особа, яка уповноважена Платіжною організацією надавати суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки та інформаційного обслуговування передачі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) до системи обліку даних РРО ДПС (далі – СОД РРО) за технологією Національного банку України.
Слід зазначити, що інформація від РРО суб’єктів господарювання до ДПС передається у вигляді пакетів даних.
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 1057 інформаційні еквайєри як компоненти СЗЗД РРО, зокрема, забезпечують:
організацію первинної взаємодії з РРО - вирішення питань у випадках виявлення проблем підключення РРО до СЗЗД РРО, здійснення заходів для вирішення технічних питань передачі даних РРО, які виникають у суб’єктів господарювання;
організацію сеансу зв’язку з РРО та функції серверу обробки інформації: первинну перевірку автентичності і реєстрації РРО в СЗЗД РРО, перевірку цілісності захищених пакетів даних, що надходять від РРО;
тимчасове зберігання захищених пакетів даних, що надходять від РРО в будь-який час (у тому числі в моменти «пікових» навантажень та під час відсутності зв’язку з СОД РРО або збоїв у її роботі), у базі даних інформаційного еквайра.
Відповідно до п. 9.2 Порядку № 1057 у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) - інформаційний еквайр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з конфігурацією РРО.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 174/22055 (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен, зокрема, забезпечувати:
автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації;
повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;
накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;
індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації.
Враховуючи викладене, у разі виникнення проблем з передачею даних РРО до ДПС, та неможливістю відновлення зв’язку в автоматичному режимі, для вирішення вказаної технічної проблеми пропонуємо звернутись до центру сервісного обслуговування РРО, з яким укладено відповідний договір для вирішення питань із залученням інформаційного еквайра та/або операторів мобільного зв’язку чи регіональних провайдерів інтернет-послуг.
Що стосується проблем передачі даних програмними РРО то у разі відсутності зв’язку програмний РРО використовує номери, зарезервовані для розрахункових документів, які передаються до ДПС після відновлення зв’язку.
Так, відповідно до пунктів 1-3 «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до статті 5 Закону (далі - Діапазон).
Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером.
Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);
Також відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Вимог № 1057 програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн.
Отже, у разі інформування програмним РРО про відсутність зв’язку із фіскальним сервером доцільно звернутися до оператора мобільного зв’язку та/або регіональних провайдерів інтернет-послуг.
2. Надання яких саме медичних послуг (які коди УКТ ЗЕД послуг) потребує обов’язкового застосування РРО?
Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.
3. Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?
Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;
заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;
ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.
Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.
4. Чи буде вважатися для суб’єкта господарювання безготівковою формою розрахунку отримання коштів від покупця на банківський рахунок на підставі договору та/або рахунку, і чи потрібно застосовувати РРО?
За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?
Чи вважається безготівковими розрахунками та не потребує застосування РРО/ПРРО зарахування оплати на карту-ключ до розрахункового поточного банківського рахунку фізичної особи - підприємця?
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.
Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.
Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.
5. Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при відсутності фізичного контакту продавця товару (надавача послуг) та споживача, тобто відсутності місця здійснення розрахункових операцій.
Чи поширюється умова щодо незастосування РРО при наданні послуг у мережі Інтернет також на продаж товарів, замовлення яких здійснюється через мережу Інтернет, а розрахунки здійснюються виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем?
Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при дистанційному наданні послуг за допомогою та проведення розрахунків за такі послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
З 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Водночас при продажу товарів через мережу Інтернет суб’єкту господарювання необхідно застосовувати РРО окрім випадків, коли оплата придбаних товарів проводиться шляхом внесення готівки у відділення банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банківської установи.
Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Таким чином, при здійсненні розрахунків за послуги у разі їх проведення виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або програмні РРО можна не застосовувати.
6. Ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
7. Чи вважатиметься порушенням використання режиму попереднього програмування якщо перевіркою буде виявлено, що аналогічні товари закодовано у групи товарів і при цьому в РРО не запрограмована кількість таких товарів?
Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до пп. 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02 2016 за № 220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Фіскальний чек має, зокрема, містити такі обов’язкові реквізити:
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника);
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ.
Отже, якщо РРО суб’єкта господарювання закодовано таким чином, що у фіскальному касовому чеку РРО товари зазначаються, зокрема, без зазначення їх назви, кількості і вартості одиниці виміру, то це буде порушенням використання режиму програмування.
8. Відтермінування до кінця поточного року застосування штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям фізичних осіб - підприємців платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021.
Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначається відповідними статтями Закону № 265.
Також, згідно з п. 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Заповнюємо реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату податків та зборів без помилок
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.


Сервіс «Пульс» ДПС України
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.



Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Кам’янський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області