www.krinich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 3 серпня 2021 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криничанський район >> Новини
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа

Олексій Любченко: Ми дотримуємося рекомендацій міжнародних експертів у питаннях реформування ДПС
Процеси оподаткування та стан реформування Державної податкової служби України стали темою обговорення у рамках Стратегічного діалогу ЄС та України щодо реформи системи управління державними фінансами.
Онлайн-зустріч відбулася за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка, першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, Голови ДПС Олексія Любченка, керівника Групи підтримки України, заступника Генерального Директора DG NEAR Європейської Комісії Катаріни Матернової, керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредеріка Кьоне, представників Міжнародного Валютного Фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Консультативної місії ЄС (EUAM) представників проєкту EU4PFM та інших.
Учасники зустрічі обговорили функціонування податкової служби у форматі єдиної юридичної особи. З 1 січня 2021 року ДПС запрацювала у новому статусі, виконавши таким чином одну з пріоритетних задач, яка була визначена для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Представники ЄС, зокрема, відзначили злагодженість дій керівництва ДПС у рамках реформування, дотримання визначених часових строків та ефективність кадрової політики. Позитивно відзначено було і прогрес щодо спрощення процесів оподаткування.
Також увага акцентувалася на заходах ДПС щодо протидії ухиленню від оподаткування, зокрема, припинення схем з формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ.
Так, за словами Олексія Любченка, при зменшенні суми номінального валового внутрішнього продукту надходження ПДВ зросли на третину.
«Такі результати є логічним наслідком роботи системи електронного адміністрування ПДВ та системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних. Це дозволило припинити злочинні схеми, які використовували нечесні платники для мінімізації своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко.
Голова ДПС подякував експертам ЄС за підтримку та консультативну допомогу та наголосив на важливості рекомендацій міжнародних експертів щодо впровадження новацій та ініціатив українських податківців для їх ефективної реалізації та впровадження.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Витискаючи «тінь», ми допомагаємо легальному сектору економіки, - Олексій Любченко
Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон» розповів про шляхи стимулювання роботодавців до створення робочих місць та офіційного працевлаштування найманих працівників.
«Є два шляхи. Перший шлях – держава може скинути із себе соціальні зобов'язання. Здавалося б, найпростіше – урізати витрати. Але цього категорично не можна робити, тому що пенсії і так на межі виживання, освіта, соцзабезпечення, медицина... Самі розуміємо, що це – злочинно. Ну або підвищити доходи. Завдяки чому? Завдяки тіньовій економіці. Ось тут податкова служба за минулий рік показала, як можна допомагати легальному сектору економіки, утискаючи тінь», – впевнений Олексій Любченко.
За його словами, легальний сектор економіки позитивно реагує на заходи податкової, адже створюється конкурентне середовище.
«Ті підприємці, з якими я спілкуюся, кажуть, що питання не у ставці єдиного соціального внеску 22%, питання не у ставці 22% ПДВ, не у ставці 18% податку на доходи фізосіб, а в тому, щоб платили всі, щоб було рівне конкурентне середовище», – зазначив Голова ДПС.
Олексій Любченко вважає, що в нинішніх умовах, коли у країні не контролюється велика кількість доходів, необхідно за аналізом видатків контролювати баланс державних фінансів.
«60% споживчих витрат у тіні. І там є значна частина доходів бюджету. Якщо кожен з 30 млн активного населення збільшить фіскальний чек на 100 грн – це 1 млрд додаткових доходів бюджету на місяць», – підкреслив очільник ДПС.
Переглянути відеоверсію інтерв 'ю
https://www.youtube.com/watch?v=IsoE_acO4dw&feature=emb_logo
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У 2020 році сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд гривень
25.01.2021 - Пресслужба Державної податкової служби України
У 2020 році загальна сума задекларованих виторгів у 2020 році зросла на 67 млрд грн, або на 5,6 % порівняно з 2019 роком. Таких результатів, незважаючи на несприятливі умови соціально-економічного розвитку 2020 року, вдалося досягти внаслідок сумлінного обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання та забезпечення дієвого контролю за повнотою здійснення розрахунків з боку ДПС.
Збільшенню виторгів, проведених через РРО, також сприяла широка роз’яснювальна робота, організована та проведена органами ДПС у 2020 році.
Так, у 2020 році організовано більше 100 тис. роз’яснювальних заходів щодо впровадження, необхідності та простоти використання реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, більше 70 тис. осіб (з них близько 63 тисяч ФОП) безпосередньо взяли участь у спільних 4 475 онлайн та офлайн заходах.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Податківцями викрито схему незаконного експорту товарів та виведення коштів з використанням позабіржового ринку цінних паперів
Податківцями спільно з працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області викрито схему незаконного експорту товарів на суму 38 млн грн та виведення коштів з використанням позабіржового ринку цінних паперів на суму понад 56 млн гривень.
Як з’ясували фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Запорізькій області, для прикриття незаконної діяльності невстановлені особи внесли неправдиві відомості в офіційні документи, в звітні податкові відомості та документи для проведення зовнішньоекономічних операцій.
За вказаними матеріалами припинено незаконну діяльність суб’єкта господарювання та зареєстровано кримінальне провадження за ст. 205-1 Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Інформаційний лист № 18. Щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19
Інформаційний лист № 18 присвячено нормам Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» від 4 листопада 2020 року № 962-IX.
Цим законом запроваджено податкові преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.
В інформаційному листі ви дізнаєтеся про:
- визначення бюджетного гранту для податкових цілей;
- преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту;
- преференції для платників єдиного податку;
- пільги з ПДВ для суб’єктів господарювання зі сфери культури, креативних індустрій, туризму.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут. https://tax.gov.ua/data/material/000/354/449726/InfoList18.pdf
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податківці виявили схему ухилення від сплати податків при здійсненні експортних операцій
Податківцями Львівщини проведено дослідження операцій суб’єкта господарювання, який здійснював експорт сільгосппродукції.
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Львівській області встановлено, що виробник експортованої продукції здійснював перепродаж сільгосппродукції підприємствам, зареєстрованих за однією податковою адресою, засновником та посадовою особою яких є одна й та ж особа. При цьому, у підприємства по ланцюгу постачання продукції експортеру не відображено в податковому обліку операції з реалізації продукції, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму понад 4,7 млн грн та заниження податку на прибуток на суму 1,4 млн грн.
Матеріали дослідження передано до правоохоронних органів для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

15 відкритих даних, які щоденно оновлюються
ДПС здійснює оновлення 41 основного набору даних у формі відкритих даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.
На сьогодні запроваджено щоденно (у робочі дні) оновлення 15 наборів даних на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС:
1. Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe;
2. Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce;
3. Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64;
4. Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb;
5. Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c;
6. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами https://data.gov.ua/dataset/367b781a-ebd8-4dcb-b133-3d69c1558763;
7. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік https://data.gov.ua/dataset/5c19fe03-fe99-457b-9051-8d280e68172b;
8. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) https://data.gov.ua/dataset/5dfdb467-1b33-4003-ab79-169367f87576;
9. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) https://data.gov.ua/dataset/4c3c066c-5333-4ea7-86f2-e7ee6ea4dbac;
10. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом https://data.gov.ua/dataset/ac16f415-a60d-408b-b0e5-902d2ebee579;
11. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями https://data.gov.ua/dataset/e7e5edfd-f7b6-4aaa-a02d-feba084021e7;
12. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) https://data.gov.ua/dataset/87ed18a7-c4ef-4ed7-87d1-8cd06ca21db7;
13. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами https://data.gov.ua/dataset/295e8687-056a-4195-bbba-4a538489e728;
14. Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів https://data.gov.ua/dataset/5cb0cd73-215d-4d52-80fa-b84e59fa6025;
15. Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією https://data.gov.ua/dataset/d36c0be9-0380-4c85-9dab-8722205f334a.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Олексій Любченко: У багатьох патріотизм закінчується щойно доводиться сплачувати податки
Необхідно посилювати заходи і відповідальність за несплату податків, зокрема, притягувати до кримінальної відповідальності. Таку думку висловив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Організація схем ухилення від сплати податку стала частиною української бізнес-культури. І страшно те, що організатори дуже агресивних схем ухилення від сплати податків себе не вважають злочинцями. Ну от взагалі. А ця культура (через яку, зокрема, гинуть люди, не одержуючи вчасно допомоги в лікарнях) – громадська безпека. Це якраз і є той договір, який під загрозою в державі. Власне кажучи, деградація відбувається через те, що злочинці не розуміють ступеня своєї провини», – впевнений Олексій Любченко.
На думку очільника ДПС, наразі в Україні важливим є питання розкриття персональних даних. Адже сьогодні усі постійно патріотично говорять про бюджет, але у багатьох патріотизм закінчується, щойно доводиться платити податки.
«Я не розумію як керівник податкової служби, як у нас протягом останніх п'яти років купили 1400 автомобілів набагато дорожчих від $100 тис. за штуку. Люди витратили понад 4 млрд грн. А доходів у них за сім років – я подивився – вистачило б тільки на колеса до цих автомобілів. Там і Bentley, і Mercedes, і McLaren... У них на колеса забракло б грошей... Тобто тільки приблизно це – несплачені мільярди податків. Це до податкової служби питання? Напевно, і до податкової теж. Але як вони могли купити автомобіль у салоні, коли тільки 50 тис. готівкою можна заплатити? Ніяк не мільйони, десятки мільйонів. От як?! Система фінансового моніторингу, система відповідальності – виникає цілий низка суперечностей, на який ми маємо відповідати. Тобто має бути комплексна робота», – наголосив Олексій Любченко.
Очільник ДПС вважає, що сьогодні в Україні настав час, коли треба проводити економічно грамотний, демографічно сучасний перепис населення, а також запроваджувати нульове декларування.
За його словами, наразі це питання номер один у Президента. Вже тривають дебати у профільних комітетах, в якій формі це необхідно проводити, існує кілька моделей.
«Я взагалі за нульову декларацію. Це не просто нульова декларація – від завтра має все запрацювати: 5 тис. – отже, 5 тис. платіж; 50 тис. готівкою – отже, 50 тис. готівкою. Тоді воно все буде правильно обертатися, і гроші будуть працювати в економіці», – розповів Олексій Любченко.
Переглянути відеоверсію інтерв 'ю
https://www.youtube.com/watch?v=IsoE_acO4dw&feature=emb_logo
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


В Україні ніхто не вимагатиме сплати податків від громадян, які їх вже сплатили за кордоном, - Олексій Любченко
При отриманні іноземних доходів громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Про це зазначив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію», - підкреслив Олексій Любченко.
Обов’язок подачі декларації про майновий стан і доходи, а також сплати податків та зборів визначено ст. 67 Конституції України.
При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України.
Переглянути відеоверсію інтерв 'ю
https://www.youtube.com/watch?v=IsoE_acO4dw&feature=emb_logo
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка інтернет-виданню «Гордон»

Любченко: У багатьох політиків патріотизм закінчується, щойно потрібно платити податки. Я за розкриття персональних даних. Тоді б Україна побачила своїх героїв (Інтернет-видання «Гордон»)
Інтернет-видання «Гордон»,
21 січня 2021 року
Скільки українців не платить податків, як багато безробітних громадян припадає на одного працевлаштованого, як стимулювати роботодавців створювати офіційні робочі місця і як багато грошей виводять з України за кордон. Про це, а також про обсяги тіньової економіки, шкоду люстрації та "скрутки" на ПДВ у авторській програмі головної редакторки інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповів голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. "ГОРДОН" публікує текстову версію інтерв'ю.
– Олексію Миколайовичу, добрий вечір.
– Добрий вечір. Із Новим роком.
– Із Новим роком. Незважаючи на те, що свята ще тривають, ефір у нас буде не святковим, а все-таки прозаїчнішим і практичнішим. І будемо говорити про гроші.
– Так, про гроші завжди цікаво.
– Чого нам чекати 2021 року? Пенсії, зарплати бюджетникам виплачуватимуть? Усе буде добре чи не дуже?
– Щоб відповісти на це запитання, треба розуміти, у якій точці координат ми перебуваємо. Коротка відповідь: так, усе буде добре. Але в тих розмірах, які затверджено в бюджеті. На жаль, вони недостатні для нормального, повноцінного життя. Але в тих розмірах, які затверджено, усе буде добре.
– У Пенсійному фонді грошей для пенсій вистачить? Чи там дірка?
– Там дірка понад 40% протягом останніх десятиліть. Якщо ми говоримо про те, що Пенсійний фонд має наповнюватися коштом єдиного соціального внеску. Але на сьогодні він наповнюється коштом основного джерела тільки на 60%. А 40% – це дотація з державного бюджету. Тому досить у тих розмірах, які, ще раз кажу, передбачені законодавчими актами.
– Добре. Одна людина, яка працює, в Україні скількох пенсіонерів утримує? Якщо можна так ставити запитання.
– Щоб так ставити запитання, треба зрозуміти загальну статистику. Ми маємо базу даних про всіх фізосіб. Тобто ми знаємо досить багато, але з 1998 року. За 22 роки накопичилося досить інформації в податкових органах про наших громадян: усе, що стосується сплати податків, де і скільки вони отримують заробітну плату, про інші доходи... Загалом усі ті джерела, із яких сплачують податки. Так ось, у нас таких записів у базі даних – 44,1 млн. Розуміємо, що є зона АТО. Віднімаємо зону, на жаль, [зону ООС] і Крим – отримуємо 37,6 млн повноцінних записів.
Є також поняття "економічно активне населення". Це, власне кажучи, ті, хто створює економіку, хто працює, платить податки, споживає і створює кругообіг грошей у природі. Таких – віком 15–70 років на підконтрольній території – майже 80%. Це 29,6 млн. Скільки у нас припадає людей, які працюють, на одного пенсіонера – я б не так ставив запитання... У нас заробітна плата – це основний показник. Її отримує 11,2 млн громадян України. Це, власне, і є робочі місця. Тому що все інше – це фікція, якась зайнятість у якомусь секторі. Ми говоримо тільки про офіційний сектор: те, що фіксує Державна податкова служба. І говоримо про ті робочі місця, де платять заробітну плату, і де платять податки, і сплачують єдиний соціальний внесок. А пенсіонерів у нас 11,3 млн. Тобто на одного працівника – один пенсіонер. Ще приблизно стільки ж тих, хто і пенсії не отримує, і не працює, і податків не платить. Тобто можна впевнено говорити, що в нас на одного працевлаштованого – двоє з ложкою.
І якщо пенсіонери роблять це абсолютно справедливо: люди заслужили за своє життя на пенсію, – то про іншу частину населення, напевно, варто все-таки поговорити. Ми зробили карту цікаву, за регіонами розбили. І ми розуміємо абсолютно чітко, що в нас більше ніж 4 млн осіб 10 років узагалі не з'явилося на податковій карті України. Понад 4 млн громадян України!
– У якому регіоні платять найменше податків?
– Розумію приблизно, що ви, ставлячи запитання, маєте на увазі, що це Західна Україна... Там і Одеську область представлено...
– Ні, нічого не маю на увазі.
– Західна Україна є, зрозуміло. Це Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області. Але й Одеська, Миколаївська області...
– Тобто лідирують області, де більше трудових мігрантів, і ті, де переважно контрабанда?
– Так, так і є. З одного боку, люди виїхали, на жаль, на заробітки. І тут дуже важливе питання – незалежно від того, де вони отримують заробітну плату, незалежно від того, де вони платять податки, це добре. Тобто якщо людина заплатила податки в Польщі, в Угорщині, держава Україна до неї жодних питань не має відповідно до міжнародних договорів щодо унеможливлення подвійного оподаткування. Якщо людина не заплатила податків ні там, ні тут – це питання. Це питання соціального договору, соціальної відповідальності. На жаль, країна не молодіє, і на пенсії має накопичуватися досить відрахувань від тих, хто працює.
– Скільки мільйонів людей ні там, ні тут не зафіксовано? Не за 10 років, а в принципі. 10–11 млн пенсіонерів, приблизно стільки ж людей працює, про скількох громадян немає інформації?
– Просто віднімімо: 29,6 млн мінус 22,5 млн. Це буде понад 7 млн громадян, про яких ми не розуміємо, де вони.
На сьогодні можна констатувати: у нас країна, у якій перемогла податкова меншість. У нас сьогодні більше людей, які не створюють валового внутрішнього продукту і не платять податків
– Ми можемо припускати, що ці люди працюють, але не оформлені офіційно і не платять податків (або роботодавці за них не платять податків)?
– Так. Експертно я можу припустити, що частина населення (понад 4 млн) постійно працює десь за кордоном. Постійно або змінно. А приблизно 5 млн – це ті громадяни, які точно не повітрям харчуються. Напевно, вони обслуговують ту частину тіньової економіки, яка сьогодні, за різними оцінками, становить 25–32% ВВП.
– Але фактично більше?
– Треба просто розуміти, що таке "тіньова економіка". Я б говорив про ту продуктивну частину, із якої має створюватися валовий внутрішній продукт. І, відповідно, у валовому внутрішньому продукті приблизно третина – це податки.
– Повернімося до тих 5 млн осіб, які нібито ніде не працюють... Якби роботодавці погодилися на те, щоб оформити їх офіційно, вони б почали приносити в бюджет податки. У мене запитання: як підштовхнути роботодавців до виходу з тіні і створення офіційних робочих місць?
– Хочу трошки поговорити про інше, щоб зрозуміти, як відповісти на це запитання. Ось 2020 рік був роком викликів. Пандемія COVID і все, що із цим пов'язано, об'єднали націю. Українці з'їхалися в Україну. Усі, хто працював за кордоном, переважно повернулися в Україну. І що відбувається? Відбувається дуже цікава ситуація, яку ми називаємо пожвавленням попиту, – десь на цей рік понад 3 трлн ми можемо витратити. Це все, що є в гаманці в українців. Фіскальний чек – 1,2 трлн – це те, що держава проконтролювала. 1,8 трлн – це неконтрольовані витрати громадян... Це до питання про розміри тіньової економіки...
Ми не розуміємо, куди надійшли гроші з цих 1,8 трлн. У нас станом на 2021 рік залишився дуже серйозний виклик, який давним-давно в Україні назрів. 2004-й був найуспішнішим роком за кількістю робочих місць. На той момент в Україні було понад 19 млн робочих місць. Зараз, нагадаю, уже 11,2 млн. Тобто 2019-го тільки трохи більше ніж третина активного населення мала робоче місце, отримувала заробітні плати і платила податки, а 2004-го таких було 60%. Ось звідси й уся історія. Ми втратили приблизно 3 млн робочих місць у Криму, у Донецькій і Луганській областях. Але 5 млн робочих місць втрачено було якраз за останнє десятиліття. І цей виклик залишається.
Поки про цифри щодо 2020 року говорити складно, тому що ми побачимо офіційні дані тільки в лютому. Але я бачу тенденцію, що падіння кількості робочих місць хоча б зупинилося. Тобто ми закріпилися на якомусь майданчику.
Я хочу нагадати про свою роль і місце податкової служби у цьому процесі. Я повністю підтримую президента України, коли він говорить, що ми маємо зробити успішну країну. Абсолютно правильна теза. Із ним, по-моєму, ніхто сперечатися не буде. Успішна країна – це, власне кажучи, місце для роботи, відпочинку, навчання, розвитку. Нам постійно намагаються про Україну говорити з різних боків, що це мало не територія... Але це все-таки держава. Це місце, де люди мають чесно заробляти гроші і платити податки. Саме заробляти гроші, а не спекулювати на фінансових ресурсах...
Успішні роки для України – це 2006-й і 2007-й. Навіть перед фінансовою кризою 2008 року ми мали дуже серйозні результати. Заходили фінансові західні інститути, відбувалося інвестування, у нас зростало споживче кредитування. І вже 2013 року... Це абсолютно очевидний ряд динамічних цифр. 2013 рік – це був найстрашніший рік, коли в нас перемогла не податкова більшість. Коли частина населення, яка має робоче місце і платить податки, стала меншою, ніж та частина, яка не платить податків. І на сьогодні можна констатувати: у нас країна, у якій перемогла податкова меншість. Тобто в нас сьогодні більше тих людей, які, на жаль, не створюють валового внутрішнього продукту і не платять податків.
– Олексію Миколайовичу, це все зрозуміло. Ми з вами говоримо про те, що потрібно зробити державі, щоб змінити ситуацію. Тому що тільки батогом змусити виходити з тіні, не знаю чи вийде. Я хочу від вас почути вашу думку: який має бути податок у роботодавця на зарплату, щоб він створював робочі місця? Які мають бути стимули, пільги за кожне створене робоче місце? Є ж світові приклади, що потрібно робити, щоб роботодавець був зацікавлений у створенні робочих місць, щоб у мене працювало офіційно не 10 людей, а 50. Умовно кажучи, у роботодавця вони й так працюють, тільки 10 він оформив офіційно, щоб знизити податкове навантаження... Що потрібно робити?
– Що потрібно робити глобально – це питання складне, але описане в теоріях. Їх принципово дві. Але я хочу сказати, що ми можемо зробити як податкова служба. Загальна, найголовніша теза – це те, що громадські фінанси не мають сидіти в боргах. Коли громадські фінанси України сидять у боргах, то сюди жоден інвестор не зайде. Я просто нагадаю, що із цього року у нас перевалило обслуговування державного боргу – він став більшим, ніж внутрішній ПДВ. Тобто ми стараємося, купуємо продукти – із цього йде відрахування податку на додану вартість, але цих грошей уже не вистачає на обслуговування внутрішнього боргу. По-моєму, минулого року на обслуговування держборгу витратили 120 млрд. А ПДВ внутрішнього було всього-на-всього 118 млрд. Хоча це набагато більше, ніж торік.
Тобто є два шляхи. Перший шлях – держава може скинути із себе соціальні зобов'язання. Здавалося б, найпростіше – урізати витрати. Але цього категорично не можна робити, тому що пенсії і так на межі виживання, освіта, соцзабезпечення, медицина... Самі розуміємо, що це злочинно. Ну або підвищити доходи. Завдяки чому? Завдяки тіньовій економіці. Ось тут податкова служба за минулий рік показала, як можна допомагати легальному сектору економіки, утискаючи тінь. А легальний сектор економіки реагує на це. [З'являється] рівне конкурентне середовище. Ті підприємці, із якими я спілкуюся, кажуть, що питання не у ставці єдиного соціального внеску 22%, питання не у ставці 22% ПДВ, не у ставці 18% [податку на доходи фізосіб], а в тому, щоб платили всі, щоб було рівне конкурентне середовище.
– Але ж роботодавець платить не 22%. Скільки податків платить роботодавець за працівника в підсумку? Приблизно 40%?
– 20% ЄСВ, 18% податок на доходи фізосіб і ще 1,5% військового збору.
У нинішніх умовах, коли у країні величезної кількості доходів не контролюють, навіщо ми маємо бігати за доходами? Подивімося на видатки – і за ними будемо контролювати баланс державних фінансів.
– Тобто ви говорите про те, що у нас щонайменше 60% бюджету в тіні?
– 60% споживчих витрат у тіні. І там є значна частина доходів бюджету. Якщо кожен із 30 млн активного населення збільшить фіскальний чек на 100 грн – це 1 млрд додаткових доходів бюджету на місяць.
– Олексію Миколайовичу, тобто шляху, про який я говорю (завдяки розширенню кількості офіційних робочих місць знизити податки і дати ще якісь преференції роботодавцям у вигляді дешевих позик і таке інше), не розглядають?
– Ви самі розумієте, що питання, напевно, не до мене зовсім.
– Я хочу почути вашу думку.
– Моє бачення просте. Якщо у нас 11 млн платять податки, а ще мільйонів шість не платять, то в принципі, можна було б розширити через них них базу робочих місць і базу податків. Тоді відсотків на 20 можна знижувати навантаження на фонд оплати праці і частину її перенести на податок із продажів, тобто фіксувати кінцеве споживання. Хто багатший, той більше споживає. Власне кажучи, там були б гроші. А в нас, знаєте що найгірше? Організація схем ухилення від сплати податку стала частиною української бізнес-культури.
– Так.
– І страшно те, що організатори дуже агресивних схем ухилення від сплати податків себе не вважають злочинцями. Ну от узагалі. "А шо я такого зробив?" – міркують вони, сидячи в дорогих ресторанах і пересуваючись дорогими автомобілями. А ця культура (через яку, власне кажучи, гинуть люди, не одержуючи вчасно допомоги в лікарнях) – громадська безпека. Це якраз і є той договір, який під загрозою в державі. Власне кажучи, деградація відбувається через те, що злочинці не розуміють ступеня своєї провини.
– А що б ви зробили? Посилили покарання? На скільки треба саджати? Чи страту ввести за несплату податків?
– Треба ставити питання про те, щоб притягувати хоча б до кримінальної відповідальності за несплату податків. Я б посилював заходи і відповідальність за несплату податків. Тому що це найстрашніший злочин. Він невидимий. Як зараз коронавірус: ми його не бачимо, але багато дітей хворіє. І це невидиме. Я ще раз підкреслюю: ця частина кримінальної української культури зі створення схем і несплати податків призводить до того, що потім гинуть люди в лікарнях, не одержуючи вчасно допомоги. Усі постійно патріотично говорять про бюджет, але у багатьох патріотизм закінчується, щойно доводиться платити податки.
– Багато політиків-патріотів не платить податків?
– Я за розкриття персональних даних. І тоді б Україна побачила своїх героїв. Я взагалі не розумію, чому так у країні захищають персональні дані. Усіх чиновників розкрили. І це дуже правильно. До речі, коли була історія з НАЗК, Конституційним Судом – наша команда категорично сказала, що ми даємо доступ до своїх декларацій, щоб вони, як і раніше, були у відкритому доступі...
Треба б розкрити персональні дані. Тому що в нас... Ми можемо пройтися по карті від Одеси через Чернівці, Закарпаття, через гори, Львів, Івано-Франківськ... Ця карта яскраво демонструє те, що відбувається. Як ми виховуємо молодь сьогодні? Вони ходять вулицями, дивляться на дорогі автомобілі. І хлопчаків, я впевнений, клинить – вони хочуть дорогі автомобілі купити. Але вони не розуміють, як можна заробити більше ніж $100 тис. у цій країні. І я не розумію як керівник податкової служби, як у нас протягом останніх п'яти років купили 1400 автомобілів набагато дорожчих від $100 тис. за штуку. Люди витратили понад 4 млрд грн. А доходів у них за сім років – я подивився – вистачило б тільки на колеса до цих автомобілів. Там і Bentley, і Mercedes, і McLaren... У них на колеса забракло б грошей... Тобто це на око тільки – несплачені мільярди податків. Це до податкової служби питання? Напевно, і до податкової теж. Але як вони могли купити автомобіль у салоні, коли тільки 50 тис. готівкою можна заплатити? Ніяк не мільйони, десятки мільйонів. От як?! Система фінансового моніторингу, система відповідальності – виникає цілий клубок суперечностей, на який ми маємо відповідати. Тобто має бути комплексна робота.
– Європейців це вражає, до речі. Перше, що вони кажуть: "Боже, яка ж у вас злиденна країна. Але у нас такої розкоші на вулицях немає". У Парижі, Римі чи Лондоні.
– У нас, з одного боку, закрили персональні дані одне від одного, не платять податків, ховаються за таємницею банківською, а з іншого боку, дійсно, ми просимо грошей на обслуговування боргу. Ну, це ж уже не таємниця: що в нас обслуговування боргу становить під 50% видаткової частини...
– Ви маєте на увазі бюджет?
– Минулого року Україна витратила понад 505 млрд на обслуговування і погашення держборгу. Ще 2007 року ця сума була трохи більшою за 10 млрд. Відчуваєте різницю? У 50 разів. Ось і вся ефективність... Тобто хтось не побачив, як можна купити дорогий автомобіль... Та не проблема – купуйте дорогий автомобіль. Немає у тебе доходів? Не проблема. Ми так живемо, і так 30 років у країні відбувалося... Заплати податок – і спи спокійно. І повірте: вони б заплатили. Тому в Україні просто назрів момент, коли треба проводити дуже успішний, економічно грамотний, демографічно сучасний перепис населення.
– Так. 100%.
– Робити нульову декларацію, підводити риску...– Я хотіла запитати про нульову декларацію. Ви за? Скільки я себе пам'ятаю в політичній журналістиці, стільки ці розмови й тривають: "Зробімо ж нарешті нульову декларацію, щоб усі виведені гроші, які до цього політики і великі бізнесмени виводили з України, повернулися". Обговорюють кілька варіантів нульової декларації: або вони нічого не платять, або 2–5%. "Заплати із цього всього – і далі ти білий і красивий, живи спокійно". Що ви думаєте? Як треба робити?
– Ось так, як ви сказали, і треба робити. Просто треба підводити риску – і термінове нульове декларування. У президента це пріоритет номер один. Цей рік вирішальний.
– Ви говорили із президентом Зеленським щодо цього питання?
– Я постійно чую історії про те, що треба нульове декларування. Я чую доручення від нього профільним комітетам парламенту. І, наскільки я розумію, зараз дуже гостро відбуваються дебати, у якій формі це проводити. Обговорюють різні варіанти: чи то 5%, якщо ти на рахунок поклав; якщо ти готівку не хочеш показувати, але кажеш, що вона у тебе є, – 9–18%...
2020-й – це перший рік, коли темп зростання ВВП не відповідає темпу зростання податку на додану вартість. Наприклад, 2019 року темп зростання ПДВ був 12%, а зростання ВВП – майже 12%. 2020-го темп зростання номінального ВВП становить 0,3%, а ПДВ зріс на 33%.
– Тоді взагалі немає сенсу... Таких відсотків ніхто не заплатить.
– Різні моделі є. Я взагалі за нульову декларацію. Це не просто нульова декларація – від завтра має все запрацювати: 5 тис. – отже, 5 тис. платіж; 50 тис. готівкою – отже, 50 тис. готівкою. Тоді воно все буде правильно крутитися, і гроші будуть працювати в економіці. Але у нас минулого року готівкова маса становила 500 млрд. Офіційно, те, що Національний банк випустив в обіг. І стільки ж ми витратили на погашення та обслуговування держборгу. Але в нас кількість готівки зросла на 25% минулого року. Тобто було 400 млрд – стало 500.
– Це під час карантину?
– Тобто ми це оцінили зі свого боку як подушку безпеки громадян, які просто перестали гроші в банк нести.
– Або з-під подушки дістали. Тому що всі затягли паски.
– Ідеться лише про гривню, яку емісував Національний банк. І ви помітили, що інфляція не зросла на 25%. Це загадки української економіки, у якої величезний тіньовий буфер. Він, напевно, і допоміг вижити 2020 року.
Ми вже наводили цю статистику. У нас 2020 рік – це перший рік, коли темп зростання ВВП не відповідає темпу зростання податку, який ґрунтується на ВВП і є його частиною. ПДВ – це частина ВВП. І завжди було невелике випередження приросту податку на додану вартість приросту ВВП. Наприклад, 2019 року темп зростання ПДВ був 12%, а темп зростання ВВП був майже 12%. А цього року темп зростання номінального ВВП становить 0,3%, а ПДВ зріс на 33%.
– Як ви це пояснюєте?
– Це якраз питання, яке всіх почало мучити. Я вчора уважно читав відгуки про звіт Мінфіну щодо виконання бюджету. І основна частина експертів якраз про це й задумалася. Але ми це пояснювали протягом кожного місяця 2020 року... Уся наша споживча група, яку завозять в Україну, стала більше проходити через касовий апарат. Відповідно, і податки з'явилися. Те, що реальний сектор економіки втрачав, тому що не витримував конкуренції з тіньовим ринком...
А він її не міг витримати ніяк, тому що якщо ти завіз iPhone чи телевізор без повної сплати податків на митниці, продав його через систему ФОП у величезних українських мережах... Ми ж розуміємо, які ставки податків для ФОП? То ти ніяк не витримаєш конкуренції, якщо ти торгуєш у білу і сповна платиш 20% ПДВ, а там, дивись, ще й прибуток у тебе вийшов... Ще й податок на прибуток заплатити треба...
– Ми з вами говорили, скільки грошей виводять з України політики, які грабують країну, і великий бізнес, який тут заробляє. За вашими підрахунками, протягом останніх п'яти років яку кількість грошей було виведено з України?
– Олесю, я не хотів би на цю тему говорити. З однієї простої причини: ми одного разу зробили спробу назвати цифру...
– Ви говорили про 22 млрд...
– Я свідомо не називаю. Тому що кожен сприймає по-різному. Що ми маємо на увазі під виведенням? Чи це виведення дивідендів, чи це відсотки, чи це роялті... І якщо це стосується білого, системного бізнесу, то немає проблеми у виведенні роялті. Тобто це не проблема, що вивели гроші, тобто розрахувалися за те, що одержали. Та сама ситуація з дивідендами, відсотками... Страшне виведення [коштів] сьогодні ховають через експорт зернових, коли не повертається валютний виторг. Це можна порівняти з десятками мільярдів гривень. Страшне виведення через заниження доходів...
Сьогодні ми бачимо інформацію, що пшениця сягає на FOB найвищої ціни за останні кілька років – понад $260 за тонну. І буде цікаво подивитися декларації експортерів у плані формування дохідної частини і податку на прибуток.
– Добре. Ви розумієте, наскільки локдаун може бути згубним для українського бізнесу? Насамперед малого та середнього.
– Ну звісно. Президентські ініціативи – ті самі 8 тис., і компенсація ЄСВ, і звільнення мікробізнесу від сплати податків на пів року – це певна підтримка все-таки.
Якщо оцінювати глобально, українці менше споживати не будуть. Відповідно, закладене зростання ВВП – на мою думку, реальне. Податкова частина, яку ми контролюємо, – вона теж реальна. Але те, що буде нелегко, – це факт. Причому "нелегко" – це якраз через борги, які треба буде обслужити.
– Скільки робочих місць закриють через локдаун?
– Якщо говорити про всі сфери, які має бути закрито, то це приблизно 200–240 тис. робочих місць. Це всі ті, хто працює у сферах, які потенційно мали бути закриті під час локдауну.
– Олексію Миколайовичу, на сьогодні статистика нам показує, що кожного дня знижується кількість хворих порівняно з тим, коли цей локдаун розробляли і вводили. Навіщо тоді вводити локдаун? Ми ж віримо нашій статистиці, нас же не обманюють? То навіщо він зараз?
– Ось чого-чого, а медичної освіти у мене точно немає. Але, напевно, треба розірвати ланцюжок. Я за те, щоб розірвали. Насправді я теж переживаю за те, щоб менше захворіло.
– Коли було 15 тис. хворих на добу, локдауну не запроваджували, не треба було розривати. А зараз, коли щодня заражається 4 тис., – треба? Де логіка?
– Ну я однаково скажу, що треба. Тому що в податковій службі теж люди хворіють. 25 тис. колектив, у нас у середньому хворих було 350 осіб. А зараз на 100 менше. Може, люди, дослухавшись, перестали збиратися великими компаніями.
– (Із сарказмом). Та звісно. Особливо на новорічні свята. Я хочу процитувати Ігоря Уманського. На початку року, коли податкову очолював ваш попередник, він докладно розповідав в інтерв'ю Дмитрові Гордону про те, що лише за так званими скрутками ПДВ Україна щорічно недоотримує приблизно 60 млрд грн. Минув майже рік, і в нещодавньому інтерв'ю він сказав, що ситуація в податковій не змінилася, а навіть погіршилася. Виходить, що ви не прибрали цієї схеми. Поясніть мені ситуацію із цією конкретною історією, хто тут має рацію: ви чи Ігор Уманський?
– Усе просто і складно водночас. Ігор Уманський – це хто?
– Економіст. Ми можемо перерахувати його регалії...
– Ігор Уманський погодився навесні 2020 року стати міністром фінансів. Навіть більше, він встиг подати секвестр бюджету. Правильно? Потім щось сталося – і поміняли міністра фінансів. І вже за інерцією секвестр бюджету проголосували в парламенті. Так ось на момент, коли міністеркою фінансів була Оксана Маркарова, доходи, які мала забезпечити податкова служба в загальний фонд держбюджету, становили 491 млрд грн. Після запропонованого Ігорем Уманським секвестру податкова служба мала забезпечити 394 млрд. Тобто мінус 97 млрд. Майже на 100 млрд Ігор Уманський запропонував зменшити дохідну частину бюджету. Я йому ставив запитання: чому, знаючи про такі резерви, він запропонував зменшити дохідну частину? І здебільшого дохідну частину було запропоновано зменшити коштом податку на додану вартість.
Податкова служба, якою я керую вісім місяців, проконтролювала, і в бюджет надійшло ні багато ні мало 507,5 млрд. Не 394, які запропонував Уманський через секвестр, а 507,5. Тому можна багато чого говорити. Сподіваюся, вони розуміють, що ланцюжки в економіці не будуються один в один. Це складний зв'язок міжгосподарських операцій. Але те, що в нас апельсини давно не перетворюються на паливо, і те, що в нас зі спідньої білизни не роблять лічильників, – то це точно.
– Олексію Миколайовичу, ви сказали, що запитували в Ігоря Івановича, публічно чи не публічно, чому він заклав менший дохід від податкової. Він вам відповів?
– Нічого. Я запросив його в гості, щоб показати, як люди працюють до 12 ночі. Але він так і не доїхав досі.
– Добре. Тоді конкретно із цією схемою розберімося. Ви говорили, що такі "скрутки" є. Вам удалося цю схему нейтралізувати? І якщо так, то який дохід Україна одержала від того, що ви цю схему зруйнували?
– Із листопада минулого року, коли змінювалася система моніторингу ризикових операцій, було певне тестування наших IT-систем щодо можливості проведення різноманітних критичних, я їх назву м'яко, операцій. І, власне кажучи, та кримінальна справа, про яку вся країна знає, крутилася навколо розуміння, що щось відбувається. Але це відбувалося якраз...
– Ви маєте на увазі справу щодо Нефьодова і Верланова?
– Ні. Це справа, яку порушили ще, по-моєму, влітку 2019 року довкола втручання в IT-системи податкової служби... Що таке система моніторингу ризикових операцій? Критерії чітко прописано постановою Кабінету Міністрів. Якщо підприємство й операція відповідають певним критеріям, машина пропускає реєстрацію податкової накладної. Є один пункт: "Наявна інформація у податкових органах". Під цим мають на увазі, що є інформація правоохоронних органів про те, що є відкрите кримінальне провадження і є проблема. Тоді податкові органи починають звертати увагу на операцію предметніше. У такому разі зупиняється реєстрація податкової накладної. І в підприємства виникає кілька сценаріїв. Для реального сектору економіки необхідно подати підтверджувальні документи в комісію. Переважно їх задовольняють, і вони проходять. А другий сценарій – це взагалі не звертатися. Ти спробував провести фіктивну операцію – вона не пройшла. "Ну й добре, не вийшло". Із весни минулого року таких не-звернень щодо зупинених операцій у нас більше ніж половина. Узагалі ми зупинили за минулий рік менше ніж половину відсотка від усіх операцій. От скажіть: податковий орган має право в разі 30% тіньової економіки, яка намагається влізти в реальний сектор економіки зі своїми послугами? До того, що в Україні рентабельність на бізнесі, який називали мінімізацією ПДВ, доходила до 2 тис. річних. Але це вже наркотики, зброя. Тому зупинитися там люди точно не можуть... Але реальний сектор економіки заплатив в умовах COVID, в умовах падіння реальних оборотів на 33% більше ПДВ минулого року...
Нехай Ігор Уманський відповість на це запитання. Тому що ми перекрили вразливість системи разом зі Службою безпеки України. І 15 травня ми її виявили. Вона була дуже хитро-проста: є постанова Кабінету Міністрів, а її неправильно переклали на мову машини. Машина ж за алгоритмом працює... Маленьку забули деталь уточнити. І завдяки цій маленькій забутій деталі проскакували абсолютно фіктивні операції. Ми цю історію усунули.
– Добре. А які ще схеми вам особисто вдалося за цей час зруйнувати?
– Я думаю, усе, що стосується податку на додану вартість, – це комплексне питання. Хочу нагадати, минулого року дуже голосно лунало питання про тютюнові вироби, про те, що не сплачують ПДВ, "паперові" продажі кредиту... У нас протягом останніх пів року тривала масова інвентаризація, масові перевірки. Ми мали на це право. Тому що це підакцизна група. Ми рік перевіряли оптові склади тютюнових виробів, багато чого не виявляли, багато чого не виявилося там, де воно мало виявитися. І там суми вимірюються для бюджету від 4 млрд грн. Ми зруйнували схему, яка мені самому, якщо можна так сказати, подобається... Хоча мені нічого не подобається насправді. Тому що мені боляче. Але ми зруйнували схему так званої взаємодії зовнішнього ринку з українським внутрішнім ринком. Тобто громадяни завозили товари народного споживання, а потім ці товари розходилися по ринках, їх продавали за готівку. Були спроби в попередні роки ще й заявити сплачений на митниці під час ввезення ПДВ до відшкодування за залишками товарів – і вони були успішними...
Завдяки взаємодії з правоохоронними органами... Тому що, нагадаю, податкова служба – здебільшого інтелектуально-сервісна структура, і правоохоронних функцій у неї немає: зайти на склад і перевірити залишки товару – можуть і не пустити. А тому треба ввімкнути різні механізми. А тут ще й перевірки заборонені... Ви ж пам'ятаєте, що із травня податкова служба не може проводити документальні перевірки? Усі, заплановані на квітень, зупинені, термін давності теж зупинено. І ми чекаємо відновлення країни від коронавірусної зарази, щоб усе-таки продовжити контрольну роботу. Тому що, нагадаю просту істину: у нас найулюбленіші податки – це ті, які платить хтось інший. І коли у нас щодо зупинених перевірок ризиків понад 40 млрд, плюс ми вже за цей рік бачимо ще під 100 млрд ризиків, які переходять із минулих років... Це значущі цифри, які варті того, щоб вийти і підтвердити нашу рацію або рацію платника. Це процес взаємний.
– Олексію Миколайовичу, а чи мають оподатковувати ті гроші, які в Україну приходять від заробітчан? З огляду на те, що ці гроші – по суті, зараз найбільша пряма інвестиція в Україну.
– $12 млрд – це великі гроші, згоден. Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію. Тому що це конституційна норма. У ст. 67 Конституції України ідеться: "Усі громадяни України повинні подавати до податкових інспекцій податкову декларацію за звітний рік".
– Добре. Як ви ставитеся до ідеї зробити з України один великий офшор? Деякі політики активно просувають цю ідею як один зі способів швидко вибратися з фінансової ями...
– Якось я навіть про це не думав. Це якась нова для мене історія... Олесю, ми дуже великі для офшору. Ми дуже велика країна насправді.
– Так і перспективи великі.
– Якісь окремі сфери – технопарки, якісь інтелектуальні речі, пов'язані з IT-індустрією, – тут, звісно ж, треба розвивати і створювати умови. Хочете їх назвати офшором – нехай буде офшор. А так, щоб був нуль податку... У нас же і близько немає цієї подушки.
Знаєте, треба буде зробити запит у програмі "Дія" про статистику звернень, щодо яких було відмовлено в отриманні 8 тис. матеріальної допомоги. Тобто багато людей дізналося, що вони не перебувають в офіційних трудових відносинах зі своїми роботодавцями, тільки коли прийшли одержати державну допомогу на час локдауну.
– Чому інвестори не йдуть в Україну, на вашу думку?
– Нерівна конкуренція – раз. Подивіться, хто мав доступ в Україні до природних ресурсів. Захист приватної власності, рейдерство – два. Ще можна назвати кілька чинників. Податки точно не в першій п'ятірці навіть.
– Олексію Миколайовичу, за час роботи в податковій вам надходили якісь погрози або, не дай боже, були замахи?
– Я взагалі оптиміст. Тому коли мені навіть кажуть "погано", я до цього ставлюся добре. Отже, я на правильному шляху.
– То були чи ні? Ви не відповіли.
– Правоохоронним органам видніше. Станом на сьогодні, на цю хвилину, управління державної охорони закріплено за мною як за керівником Державної податкової служби України.
– Коли вас призначали на посаду, нардепка від "Голосу" Юлія Клименко сказала, що вас треба люструвати, тому що ви працювали за часів Януковича. Вона говорила, що подасть звернення до спеціальних органів... Чим це все закінчилося?
– Тут кілька основних моментів. Перший – я працював за всіх президентів. Я починав працювати після інституту за Кравчука, потім я працював за Кучми, потім – за Ющенка, потім – за Януковича, потім – за Порошенка, потім – за Зеленського. У мене є історія, є трудова книжка, я є в базі податкової, у мене є офіційні доходи, я офіційно платив податки.
Щодо того, чи потрібно мене люструвати... Та зі мною можна робити все що завгодно, але за законом. Згідно із законом, люстрація стосується тих, хто працював у Міністерстві доходів і зборів. Норми закону стосувалися керівників органів, які формували і реалізовували податкову політику. В Україні єдиним монстром було Міністерство доходів і зборів, у якому зібрали митницю, податкові органи, податкову міліцію.
– Мінздох...
– Так. "Як ти яхту назвеш..." І цей орган формував і реалізовував податкову політику. Я жодного дня не працював у Міндоходів. Я працював у Державній податковій адміністрації України, був заступником кілька років. Але це орган, який реалізовував податкову політику. А норма закону про люстрацію говорить чітко: "формував і реалізовував". Без ком. Тому це питання давним-давно вже перевірено.
– Вам узагалі подобається закон про люстрацію? Він правильний?
– Я б персоналізацією зайнявся. Тому в нинішньому вигляді, він, на жаль, вивів за межі державного управління, у якому і так нелегко знайти фахових людей, середню ланку, яку, я вважаю, категорично не можна було звинувачувати в якихось процесах, у яких вони точно не брали участі. Тобто персонально є претензії – вільний. Ми втратили багатьох фахових управлінців середньої ланки...
– Олексію Миколайовичу, ви коли відповідали Юлії Клименко, по суті, акцентували на тому, що всі ці роки справно платите податки. Я правильно розумію, що це був посил Юлії Клименко в тому плані, що ви вже як голова податкової розібралися в тому, чи платить вона податки?
– Насправді цікаві запитання ви ставите.
– Я просто почула це між рядків у вашій відповіді.
– Ви правильно почули. Я категорично скажу, що треба розкривати персональні дані. Особливо публічних осіб. Особливо народних депутатів. Перед тим, як людина віддає свій голос, мені як громадянину України було б цікаво дізнатися, а скільки мій кандидат одержав доходів і сплатив податків. Якщо люди йдуть у політику, вони мають одержувати офіційні доходи і платити офіційно податки, бути прикладом.
– Багато чинних нардепів – злісні неплатники податків? Який відсоток? Не будемо прізвищ називати.
– Є, по-моєму, відкритий реєстр фізосіб-боржників. Там можна подивитися. Я ж не зводив це все разом. Тому що насправді, можливо, це цікаво комусь, але не дає результату. Це політична діяльність, яка не дає результатів для нас як для податкового органу... Тобто ти просто бачиш: людина брала участь, була засновником, скільки податків сплачено... У нас за 2019 рік дуже багато... І там, до речі, народні депутати є. По-моєму, 76 осіб задекларувало доходи більше ніж 100 млн грн. Заплатили податки, декларації подають. Більшість це чи меншість – ми так не рахували.
Дуже вам дякую за розмову. Я думаю, що буде багато поживи для роздумів.
– Так. Вам також дякую. У мене, на жаль, така робота, знаєте: бути одночасно контролером за сплатою податків і приємним неможливо. Як бути мудрим і любити. Тому ми в будь-якому разі постараємося, щоб 2021 рік податкова служба зустрічала і проводжала саме з любов'ю. Тому що це важливо насправді. Але громадянам, які платять податки, треба створити такі умови, щоб вони взагалі про нас і не знали. Це дуже добре було б.
Нехай ваші побажання збуваються.
– Дякую.
Переглянути відеоверсію інтерв 'ю
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податківці встановили факт формування штучного кредиту на 3,33 млн гривень
Податківцями за результатами опрацювання відомостей, наданих управлінням ОРД ГУ ДФС в Закарпатської області, проведено аналітичне дослідження фінансово-господарської діяльності одного з ТОВ щодо наявності ознак правопорушень, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або інших правопорушень під час здійснення фінансово-господарських операцій у 2020 році.
Працівниками відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Закарпатській області встановлено, що службові особи ТОВ відобразили у звітних документах нереальні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від єдиного контрагента-постачальника на загальну суму близько 20 млн гривень. Внаслідок таких дій безпідставно було сформовано податковий кредит на 3,33 млн гривень.
Слідчим управлінням ГУ ДФС в Закарпатській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ст.212 Кримінального кодексу України. Наразі тривають слідчі дії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Єдиний рахунок працює
Понад тисячу платників податків вже виявили бажання сплачувати податки через єдиний рахунок.
Так, станом на 20.01.2021 до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, включено 1007 платників податків. Через єдиний рахунок вже сплачено 2,9 млн гривень.
Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Нагадуємо, що єдиний рахунок для сплати податків запроваджено з 1 січня 2021 року. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



У 2020 році до загального фонду держбюджету надійшло 68,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів
За січень – грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 68,4 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 7,6 %. Додатково бюджет отримав понад 4,8 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 12,7 %, або на 7,7 млрд гривень.
За грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 7,3 млрд гривень. Це на 26,1 %, або на 1,5 млрд грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 2,4 %, або на 167,4 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – грудні 2020 року надійшло 12,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 3,9 %, або на 454,7 млн грн більше очікуваних надходжень податку.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 45,5 %, або на 3,8 млрд гривень.
У грудні 2020 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 12,2 %, або на 129,0 млн грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 75,2 %, або на 507,4 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Податківці викрили схему протиправного заволодіння коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Податківцями встановлено факт легалізації коштів, одержаних внаслідок заволодіння майном Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та оберненням його на свою користь та на користь третіх осіб.
Так, управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі встановлено, що група осіб, діючи за попередньою змовою, заволоділа гарантованими сумами вкладів громадян шляхом підробки документів мешканців АР Крим та внутрішньо переміщених осіб. Внаслідок цих дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб спричинено матеріальних збитків на загальну суму 7,5 млн гривень.
За фактом вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за ч.2 ст.209 КК України.
Ухвалою суду на банківських рахунках арештовано 1,8 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Податківцями виявлено реалізацію «бренді виноградного» без сплати акцизного податку
Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірки оптових складів виробника лікеро-горілчаних виробів.
У ході фактичної перевірки виробника встановлено оптову поставку «бренді виноградного». Напій був розлитий у тару, яка не передбачена чинним законодавством. При цьому було відсутнє відповідне позначення марками акцизного податку встановленого зразка, що порушує норми Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами .
Передбачені абзацом дев’ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481 штрафні санкції за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (200 відсотків вартості реалізованого товару) за результатами перевірки складають 15,8 млн гривень.
Додатково встановлено ймовірне заниження акцизного податку при реалізації «бренді виноградного» на суму 2,8 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У 2020 році контакт-центром ДПС надано відповіді на 908,2 тис. звернень платників
Протягом січня – грудня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 908,2 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 879,9 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 13,1 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 13,8 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, прав та обов’язків платників податків.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 3 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – листопада 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1940 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1997 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податківці викрили схему ухилення від оподаткування на суму 9 млн гривень
Податківцями у Тернопільській області встановлено факти умисного ухилення від оподаткування на суму понад 9 млн гривень.
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Тернопільській області встановлено, що службові особи суб’єкта господарювання, при освоєнні бюджетних коштів, у змові з іншими особами внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та вчинили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в особливо великих розмірах шляхом підміни номенклатури товару в ланцюгу постачання.
За вказаним фактом у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Використовуєте нелегалізовану працю – штрафи збільшено!
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) з 01.01.2021 на рівні 6 000 грн., а з 01.12.2021 – 6 500 гривень.
Новий розмір МЗП вплинув на розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці у разі порушення законодавства про працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.
До юридичних та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають найманих працівників, застосовуються штрафи у разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, до роботодавців юридичних осіб і ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої групи – попередження;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі МЗП, за повторне – у ромірі двух МЗП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX


До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво лікарських засобів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1257).
Податковий вексель видається, зокрема, підприємствами первинного виноробства та виробниками вермутів, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів, та суб’єктами господарювання, які у межах квот отримують з акцизного складу спирт етиловий для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, - на строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком (п. 5 Порядку № 1257).
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.
Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Мінфіном (п. 11 Порядку № 1257).
Довідка надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Форма Довідки про цільове використання спирту етилового затверджена наказом ДПА України 19.04.2011 № 224.
Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 11 Порядку № 1257).
Відповідно до п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.03.2011 № 156 «Про затвердження форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового» суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт) у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником Державної податкової служби на податковому посту.
Один примірник Звіту подається до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ.
Суб’єкт господарювання, який отримує спирт по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів для погашення податкового векселя по акцизному податку, повинен подати контролюючому органу наступні документи:
довідку про цільове використання спирту етилового (до кожного податкового векселя окрема довідка);
звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового.
Зазначені документи суб’єкт господарювання – виробник лікарських засобів повинен подати в строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX


Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.01.2021)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім'я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
*;101; код за ЄДРПОУ; сплата єдиного внеску;;;
1
2
3
4
5
6
7
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX


Інформація для суб’єктів електронного декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома суб’єктів електронного декларування наступне.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що отримати інформацію, необхідну для заповнення Е-декларації можливо з електронних реєстрів за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а саме:
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (https://bit.ly/2zeaaIQ) – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;
Офіційний електронний портал Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/) – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://bit.ly/35uO94s) – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;
Електронний кабінет водія (https://bit.ly/2YyQsSw) – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;
Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України (https://cabinet.tax.gov.ua/) – містить відомості про доходи;
Портал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію;
Укрпатент (https://bit.ly/2xxa7Hk) – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».
Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://cabinet.smida.gov.ua/) – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери».
Зверніть увагу, що інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.
Нагадуємо, що кампанія Е-декларування 2021 року триває до 31 березня.
Отримати роз’яснення щодо заповнення Е-декларації можливо:
● звернувшись до уповноважених підрозділів/осіб із питань запобігання корупції у вашій установі. Їхні контакти можна знайти за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/katalog-upovnovazhenyh/.
● за телефоном Контакт-центру НАЗК +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00;
● у пошуку за ключовим словом у базі знань НАЗК за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/.
Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром зверніться за адресою support@nazk.gov.ua або заповніть форму зворотнього зв’язку на вебсайті.
Інформація розміщена на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням
https://nazk.gov.ua/uk/novyny/yak-otrymaty-neobhidni-dlya-zapovnennya-deklaratsiyi-dani-onlajn-pid-chas-karantynu/
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX



До уваги платників єдиного внеску
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449452.html повідомила, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, в частині звільнення платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) від сплати за себе такого внеску, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.
З 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.
З огляду на викладене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими звільняються від сплати за себе єдиного внеску:
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.
А отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.
У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.
На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449407.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449408.html повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями(ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – Закон № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО/програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 «Прикінцевих положень» Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є Закон № 265, який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX
Закон № 466: хто та в який термін вперше подає контролюючому органу фінансову звітність разом з аудиторським висновком
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким внесено зміни, зокрема, до п. 46.2 ст. 46 та п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, вищезазначеними змінами передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 966) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з Декларацією за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної Декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу Декларацію до річної Декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Крім того, звертаємо увагу, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ відповідно до внесених Законом № 466 змін передбачає, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Карантин: алгоритм дій платника у разі отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:
1. Здійснити попередній запис до відповідного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (режим роботи ВПР та засоби зв’язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі «Контакти» (https://acskidd.gov.ua/contacts)).
Звертаємо увагу, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 15 хв. до 9 год. 00 хв.).
2. Підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services), обравши відповідну категорію.
3. Прийти у відповідний ВПР на зазначений час (повідомлений працівником ВПР під час запису) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів). При цьому надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Про граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП - платниками єдиного податку

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, ФОП – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиного внеску, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Норми встановлені абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону № 2464.
Згідно з п. 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного внеску – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Реєстрація РРО/ПРРО для ФОП, який надає послуги з використанням Інтернет із власної квартири

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця (ФОП) є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО).
Нагадуємо, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються ФОП, платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Для вищезазначених видів діяльності застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


До уваги платників рентної плати!

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У 2021 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:
- за грудень 2020 року – на 01 лютого 2021 року;
- за січень 2021 року – на 02 березня 2021 року.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань:
- за грудень 2020 року – не пізніше 29 січня 2021 року;
- за січень 2021 року – до 26 лютого 2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Нові Узагальнюючі податкові консультації – на сайті Міністерства фінансів України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів України (Мінфін), Мінфін затвердив 19 січня 2021 року дві Узагальнюючі податкові консультації (УПК).
Наказом № 22 затверджено Консультацію щодо застосування окремих положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 та пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України.
У чому суть?
Консультацію видано з метою усунення різнотлумачення при застосуванні положень вищезазначених пунктів Податкового кодексу України (ПКУ), які містять посилання на «фінансові установи та компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю», або «фінансові установи та компанії, що провадять виключно лізингову діяльність».
Що це дає?
Узагальнююча податкова консультація визначає, що застосування словосполучення «для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю», «для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність» та «до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю» слід розуміти таким чином, що ці словосполучення містять посилання на дві окремі групи суб’єктів, які зазначено нижче:
фінансові установи;
компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
Іншим наказом № 23 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно.
У чому суть?
Цією консультацією надано роз’яснення щодо впливу порядку розрахунків між орендарем, орендодавцем (балансоутримувачем) та власником майна на дотримання комунальним некомерційним підприємством вимоги статті 133 ПКУ щодо перебування комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Що це дає?
Узагальнююча податкова консультація визначає, що у разі, коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, в свою чергу, у складі свої доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства. При цьому мають дотримуватися інші вимоги підпунктів 133.4.1 та 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПКУ щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З текстами УПК можна ознайомитись за посиланням. (https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations)
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


У 2020 році до загального фонду держбюджету надійшло 68,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 68,4 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 7,6 %. Додатково бюджет отримав понад 4,8 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 12,7 %, або на 7,7 гривень.
За грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 7,3 млрд гривень. Це на 26,1 %, або на 1,5 млрд грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 2,4 %, або на 167,4 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – грудні 2020 року надійшло 12,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 3,9 %, або на 454,7 млн грн більше очікуваних надходжень податку.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 45,5 %, або на 3,8 млрд гривень.
У грудні 2020 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 12,2 %, або на 129,0 млн грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 75,2 %, або на 507,4 млн гривень.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449239.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Шановні співвітчизники!

День Соборності України - свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу.
Щиро вітаю Вас зі святом та бажаю миру, здоров’я і натхнення, добра і злагоди!
В єдності – наша сила!

З повагою
Начальник Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області
Ганна ЧУБ


Ганна ЧУБ: дякуємо платникам за сумлінну сплату податків – в ІА «Мост-Днепр» пройшла пресконференція очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Сьогодні, 21.01.2021, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась пресконференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Ганни, присвячена підведенню підсумків роботи податкової служби регіону за 2020 рік.
Очільниця ГУ ДПС зазначила, що 2020 рік був особливим.

Чуб Ганна звернула увагу присутніх на тому, що у минулому році податкова служба проходила ще один крок реформування: створилась єдина юридична особа – ДПС України, яка запрацювала з 01.01.2021.
Незважаючи на карантинні умови, які вплинули на роботу бізнесу, за рахунок сумлінної сплати податків платниками Дніпропетровщини забезпечено зростання надходжень до бюджетів.
Так, протягом 2020 року до державного бюджету надійшло 22,3 млрд гривень, що на 374 мільйони гривень (або на 1,7 %) більше аналогічного періоду 2019 року.
До місцевих бюджетів зібрано 25 млрд гривень. Надходження зросли майже на 1 мільярд гривень (або на 3,7 %).

«Для нашої області, як потужного промислового регіону країни, завжди актуальним є екологічний стан довкілля, на який певною мірою впливає і сплата екологічного податку. Завдяки роз’яснювальній роботі у минулому році кількість платників екологічного податку зросла на 291 особу, а надходження збільшились майже на 37 мільйонів гривень», – констатувала Чуб Ганна.
Начальник ГУ ДПС зупинилась і на питанні легалізації заробітних плат. У період дії карантину протягом 2020 року на 8 тисяч збільшено кількість легалізованих найманих працівників. До бюджету додатково надійшло майже 600 мільйонів гривень ПДФО.
З урахуванням сьогодення податкова служба Дніпропетровщини переформувалась і сконцентрувалась на роз’яснювальній роботі, а саме: проведено значну кількість зустрічей з платниками у форматі он-лайн, організовано роботу мобільного Центру обслуговування платників (ЦОП).
Мета створення мобільного ЦОПу – це крок назустріч нашим платникам, особливо громадянам, які потребують обслуговування і не мають можливості спілкуватись безпосередньо з податковими органами або дистанційно.
Особливу увагу очільниця ГУ ДПС приділила сумлінній сплаті податків.
«Позитивно, що саме у фізичних осіб зростає податкова культура, спрямована на чесну та відповідальну сплату податків. Соціально справедливо, коли всі однаково розуміють необхідність сплати податків і сумлінно виконують ці зобов’язання перед державою.
Дякуємо платникам за добросовісне ставлення до сплати податків – джерела стабільного наповнення бюджетів. Це дуже схвально і ми сподіваємося, що у 2021 році така тенденція продовжиться», – відмітила Чуб Ганна.
Вона зауважила, що у минулому році для сумлінних платників державою була запроваджена соціальна допомога.
Завдяки наданим преференціям на сьогодні списано борг з єдиного внеску понад двом тисячам ФОПам на суму майже 59 мільйонів гривень. Крім того, 75 юридичних осіб Дніпропетровщини отримали одноразову компенсацію на відшкодування витрат по єдиному внеску на суму понад 2 мільйони гривень. Також більше ніж 186 тисячам платникам, які мають борг, що не перевищує 3 060 грн, здійснено його списання на 76 мільйонів гривень.
Підсумовуючи, Чуб Ганна ще раз подякувала добросовісним платникам за своєчасну сплату податків та зазначила: «Робота команди податківців області направлена на формування у платників податків стійкої громадської позиції, що податки мають сплачуватись добровільно. Конструктивна взаємодія держави, податкових органів і платників на принципах партнерства і довіри – це пріоритет у спільній праці, направленій на наповнення бюджету задля економічного процвітання всієї України».
Пресконференція пройшла у форматі діалогу. Представники ЗМІ отримали відповіді на питання, які їх цікавили.


Закон України № 962: про окремі особливості у частині оподаткування ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно окремих особливостей в частині оподаткування ПДВ, які набрали чинності 01.01.2021.
Відповідно до внесених Законом № 962 змін:
запроваджується знижена ставка ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг (абзаци четвертий – сьомий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ) із:
● показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших» вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів (абзац четвертий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
● показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами (абзац п’ятий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
● розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (абзац шостий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
● тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) (абзац сьомий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ).
У разі якщо послуги, перераховані в абзацах четвертому – шостому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, постачаються нерезидентами, і місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, отримувач таких послуг нараховує ПДВ за ставкою 7 % (абзац перший п. 208.2 ст.208 ПКУ).
Застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), встановлене сьомим абзацом п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, запроваджується Законом № 962 тимчасово, до 01 січня 2023 року (п. 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ);
запроваджуються нові та продовжується дія існуючих тимчасових пільг з оподаткування ПДВ
Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини (п. 197.25 ст. 197 ПКУ).
Пільга застосовується з 01 січня 2021 року. Обмежень в частині тимчасового застосування цієї пільги Законом № 962 не встановлено.
До 01 січня 2025 року продовжено дію пільги, встановленої п. 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, згідно з якою звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.
До набрання чинності Законом № 962 дія пільги згідно з п. 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ обмежувалася 01 січня 2023 року;
розширено перелік операцій, щодо яких згідно з п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, застосовується звільнення від оподаткування ПДВ, а саме з – 01 січня 2021 року до 01 січня 2023 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).
тимчасово, на період з 01 січня 2023 року до 01 січня 2025 року, запроваджується звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг зс демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови!, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (п. 132 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
До 01 січня 2023 року пільга, встановлена п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовується.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1072: коли податковий орган відмовляє у списанні сум недоїмки, штрафних санкцій і пені з єдиного внеску
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) які стосуються списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 1072: до яких платників не застосовуються положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділі 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 23.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:
великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Новації у застосуванні РРО
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) не застосовувати РРО (ПРРО) протягом 2021 року – 1 320 000 грн (встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року і у 2021 році такий граничний дохід не повинен перевищувати 220 МЗП).
Крім того РРО (ПРРО) не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування. Такі платники єдиного податку обмежені видами діяльності, які може здійснювати ФОП (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Для ФОП – «єдинників» п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ встановлено ПКУ види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО.
Так, протягом 2021 року застосовувати РРО зобов’язані ті ФОП – «єдинники» другої – четвертої груп, які будуть здійснювати реалізацію:
технічно – складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Статтю 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) доповнено п. 14, відповідно до якого РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Нагадуємо, що з 01.08.2020 суб’єкт господарювання може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний РРО чи ПРРО.
Програмне рішення від ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі і розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/
Звертаємо увагу, що передача даних від програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.
Здійснити реєстрацію ПРРО можна в електронному вигляді через Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності (код форми J/F 136602).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Повідомлено про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомила наступне.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
На підставі листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.222-171/2-21 від 06.01.2021 повідомляємо, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:
1996 рік – 1,703; 1997-й – 1,059; 1998-й – 1,006; 1999-й – 1,127; 2000-й – 1,182; 2001-й – 1,02; 2005-й – 1,035; 2007-й – 1,028; 2008-й – 1,152; 2009-й – 1,059; 2010-й – 1,0; 2011-й – 1,0; 2012-й – 1,0; 2013-й – 1,0; 2014-й – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018-й – 1,0 та 2019 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.
Додатково повідомляємо, що згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Враховуючи те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0, у випадках відсутності внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не зміниться.
Інформація розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за посиланням
https://kyiv.land.gov.ua/info/derzhavna-sluzhba-ukrainy-z-pytan-heodezii-kartohrafii-ta-kadastru-povidomliaie-pro-znachennia-koefitsiienta-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2020-rik/
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Трансфертне ціноутворення: коли подається глобальна документація
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній (МГК), якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж МГК, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла).
Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої МГК.
Норми встановлені п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про застосування єдиного рахунку

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021 запроваджено єдиний рахунок для сплати податків.
Для переходу на сплату податків за допомогою єдиного рахунку, платнику необхідно:
через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Водночас, платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Звертаємо увагу, що платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом року.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Разом з тим звертаємо увагу, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Закон України № 1017: зміни у податковому законодавстві та застосуванні РРО

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017) внесено зміни до податкового законодавства та у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Законом № 1017, зокрема:
до 01 січня 2022 року відтерміновано обов'язкове застосування РРО (програмних РРО) для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку першої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку у розмірі, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
до 01 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення окремих вимог закону щодо використання РРО (програмних РРО) під час проведення розрахункових операцій;
виключено норми щодо механізму «кешбек»;
встановлено граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб'єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку – визначається, з урахуванням встановленої законом розміру мінімальної заробітної плати (МЗП) на 01 січня податкового (звітного) року, а саме:
• перша група платників єдиного податку – 167 розмірів МЗП,;
• друга група платників єдиного податку – 834 розміри МЗП;
• третя група платників єдиного податку – 1167 розмірів МЗП;
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Оновлено положення про реєстрацію платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 21.10.2020 № 629 (далі – Наказ 629) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2020 за № 1232/35515) затвердило зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233.
Зміни запроваджено відповідно до статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року N 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами
Наказом № 629 уточнено порядок подання реєстраційної заяви. Та, реєстраційна заява платника ПДВ подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Новостворені суб’єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юрособи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Крім іншого уточнено порядок взаємодії з контролюючими органами: якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через Електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до Електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання Електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла реєстраційна заява.
Відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Якщо дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві або відомостях.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 № 101 і він також набрав чинності 28.12.2020.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Умови, за яких здійснюється зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юрособи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Враховуючи норму п. 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у останнього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:
надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;
або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.
Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги платників плати за землю!

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Зміни до Декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за № 1143/35426 (далі – наказ № 649), яким:
затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;
визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – наказ № 544).
Наказ № 649 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) (набув чинності 23.05.2020), від 30 березня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) (набув чинності 02.04.2020) та від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) (набув чинності 08.08.2020).
Наказом № 649 викладено у новій редакції, зокрема додаток ПН.
Додаток ПН доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено порядок обрахунку доходу нерезидента, який виплачується не у грошовій формі або якщо під час виплати доходу податок не був утриманий, та визначається за формулою:
Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У зв’язку із зазначеними змінами таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» (далі – Таблиця 1) доповнено графами 7 та 8 для відображення суми податку до сплати у разі виплати доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати.
Враховуючи зміни, внесені законами №№ 466, 786 щодо переліку доходів нерезидента до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню у Таблиці 1 доповнено такими рядками:
- рядок 8 – прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів;
- рядок 16 – дохід від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
- рядок 24 – проценти, дохід (дисконт) або прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
- рядок 30 – сума перевищення доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- рядок 31 – сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- рядок 32 – сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- рядок 33 – виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»



Заповнюємо реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату податків та зборів без помилок
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.


Сервіс «Пульс» ДПС України
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Кам’янський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор