Криничанський район
www.krinich-rn.dp.gov.ua



Привітання з Днем захисника України та зі світлим святом Покрови Пресвятої Богородиці!
Ці знаменні свята здавна нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь, давню історичну традицію, а тому особливо шануються українським народом. Саме Пресвята Богородиця вважалася покровителькою та захисницею українського козацтва, а тепер і Українського війська. Адже своїми молитвами вона надавала воїнам сил у боротьбі з ворогом та покривала нас від зла. Це свято – уособлення доблесті і героїзму усіх поколінь нашого народу!
Однак, цей день водночас урочистий та радісний, але разом з тим скорботний та сумний. На Сході нашої держави триває збройний конфлікт, що вже сьогодні забрав життя тисяч кращих синів України. Висловлюємо велику вдячність і повагу всім, хто стоїть в ім’я миру в Україні! Низький уклін всім героям, хто захищав і продовжує захищати цілісність і суверенітет нашої незалежної Держави!
Бажаю усім мирного неба та родинного благополуччя, міцного здоров’я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу! Нехай божественний покров Пресвятої Богородиці, простягнений над нами, уберігає від бід, зла та негараздів!
З повагою
Сергій Солодченко

З 15 жовтня податківці у складі робочих груп консультуватимуть фермерів у регіонах
Представники агросектору матимуть змогу оперативно вирішувати проблемні питання, пов’язані з реєстрацією податкових накладних. Вже цього тижня при обласних державних адміністраціях запрацюють робочі групи з врегулювання зазначених питань. До складу груп увійдуть представники Державної податкової служби України, які надаватимуть консультативну допомогу фермерам.
Податківці на місцях зможуть не лише оперативно врегульовувати спірні питання, але й нададуть вичерпні відповіді на питання щодо оподаткування агросектору. Одночасно буде забезпечено надання податковій службі оперативної актуальної інформації про реальних суб’єктів агропромислового сектору економіки.
Вказані робочі групи, так звані податкові штаби, вже створені у 17 регіонах при облдержадміністраціях, ще 7 груп у процесі створення. Звертатися за консультаціями представники агросектору зможуть вже з 15 жовтня.
Основними завданнями робочих груп з вирішення податкових питань фермерів є:
- сприяння взаємодії органів влади у врегулюванні проблемних питань, пов’язаних із реєстрацією податкових накладних фермерськими господарствами;
- організація та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед фермерських господарств щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- аналіз можливих ризиків, які виникають у сфері реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами;
- комплексний аналіз фінансово-економічних чинників відповідної області, що впливають на діяльність фермерських господарств та можуть вплинути на ситуацію із зупинкою реєстрації податкових накладних;
- напрацювання шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами тощо.

Викрито схему з ПДВ, яка коштувала державі більше 9 млн гривень
Податківцями у Вінницькій області встановлено факт проведення операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Порушення було виявлено під час відпрацювання податкової інформації щодо суб’єкта господарської діяльності реального сектору економіки.
Як з’ясували фахівці підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Вінницькій області, посадові особи суб’єкта господарювання використовували підроблені документи, зокрема, податкові накладні, які оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому постачальниками не було підтверджено факт здійснення господарської операції. Це свідчить про фактичну відсутність реальності здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами.
Такі дії були спрямовані на ухилення від сплати (мінімізацію) власних податкових зобов’язань, а також надання можливості «вигодонабувачу» необґрунтовано сформувати податковий кредит з податку на додану вартість.
Внаслідок використання вказаної схеми збитки державі можуть становити більше 9 млн гривень.
Матеріали дослідження передано до правоохоронних органів для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПКУ.

Прийнято постанову КМУ «Про внесення змін у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»
На засіданні Уряду, яке відбулося 09.10.2020, прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», якою перерозподілено між ДПС, ДМС та ДФС набори відкритих даних відповідно до сфери діяльності.
Так, за ДПС як розпорядника інформації закріплено 41 основний набір даних, з яких на сьогодні податкова вже оновлює 40.
Відповідно до прийнятої постанови ДПС буде оприлюднювати ще 1 набір даних – «Реєстр платників податків - нерезидентів».

Контроль за обігом готівки: виторги через РРО зростають
Державна податкова служба України за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) провела аналіз виторгів, проведених через РРО.
Завдяки сумлінності суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а також постійному дієвому контролю ДПС за дотриманням чинних норм порядку проведення розрахунків, кількість зареєстрованих РРО, що використовується суб’єктами господарювання, та сума проведених розрахунків, проведених через РРО, постійно зростає.
Так, станом на 01.10.2020 відповідно до баз даних ДПС в Україні зареєстровано 312,5 тис. РРО. Це на 17 тис., або на 5 % більше, ніж станом на 01.10.2019. Загальна сума продажу, проведеного через РРО за 9 місяців 2020 року, також зросла та досягла 885,1 млрд грн(за відповідний період 2019 року – 867,7 млрд гривень).
ДПС здійснює постійний аналіз даних про виторги суб’єктів господарювання. Так, відповідно до інформації, що надходила від РРО у червні – серпні 2020 року, та за результатами окремого аналізу встановлено близько 3,8 % господарських об’єктів, через які здійснюється продаж підакцизних товарів, та у яких середньомісячний виторг складає менше 5,0 тис. грн. Інформація щодо низьких виторгів за наявності обов’язкових мінімальних витрат (заробітна плата, орендна плата, поточні витрати, тощо) може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реального обсягу розрахункових операцій. Водночас, станом на 01.10.2020 кількість ризикових об’єктів в Україні зменшилась на 24 % порівняно з результатами 2019 року.
ДПС наголошує на обов’язковості та повноті реєстрації всіх розрахункових операцій, які здійснюють суб’єкти господарювання у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу.
Наявність ризиків у повноті проведення розрахунків через РРО може стати підставою для фактичної перевірки контролюючого органу.

Податківцями Харківщини упереджено формування схемного податкового кредиту на суму 4 млн гривень
У ході онлайн моніторингу реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області було виявлено підприємство, яке нещодавно перейшло на облік з іншого регіону.
При проведенні аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності цього суб’єкта господарювання податківцями було встановлено маніпулювання розрахунками коригування до податкових накладних, виписаних у 2019 році, із зазначенням кодів УКТЗЕД, які не відповідають номенклатурі товарів. Як наслідок, платником здійснено штучне збільшення суми ліміту з ПДВ майже на 2,8 млн гривень.
Для унеможливлення розповсюдження схемного податкового кредиту комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про включення зазначеного суб’єкта господарювання до переліку ризикових платників податків, чим упереджено формування схемного податкового кредиту на суму близько 4 млн гривень.

Розкрито схему розкрадання понад 6 млн гривень бюджетних коштів
Працівниками Державної податкової служби України спільно зі слідчим управлінням ДФС у Запорізькій області та СБУ викрито схему незаконного заволодіння грошовими коштами при закупівлі товарно-матеріальних цінностей.
Як з’ясували співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Запорізькій області,протягом 2018-2020 років підприємством було виділено понад 100 мільйонів гривень на закупівлю послуг. Переможцем тендерних торгів стало підприємство Запорізького регіону, яким до виконання робіт були залучені субпідрядники не тільки реального сектору економіки, а й фірми з ознаками «фіктивності». Тобто частина робіт фактично виконувалась, а решта робіт існувала лише на папері.
Перевіркою встановлено безпідставне завищення вартості продукції, чим нанесені збитки державі у вигляді несплати податків на суму понад 6 мільйонів гривень.
Наразі тривають слідчі дії в рамках кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України.

Викрито незаконне виведення (привласнення) грошових коштів державного підприємства у сумі понад 523 млн гривень
Податківцями встановлено факти незаконного виведення (привласнення) грошових коштів державного підприємства, яке здійснювало діяльність на ринку природного газу.
У ході аналітичного розслідування фахівцями Офісу великих платників ДПС, спільно з Офісом генерального прокурора України встановлено, що службові особи підприємства, застосувавши механізм незаконного переказу грошових коштів з банківських рахунків, вчинили низку правочинів стосовно купівлі природного газу.
При цьому підприємства-контрагенти мали всі ознаки фіктивності, тобто в них не було ні відповідних ліцензій, ні доступу до Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи. Сума легалізованих коштів склала 523 млн гривень.
За вказаними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ст.205-1, ст.209 Кримінального кодексу України.

Інформація щодо зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового
30 вересня 2020 року завершився тестовий режим автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, 12.08.2020 № 715 «Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового», податкові органи використовуватимуть результати зіставлення під час перевірок, які проводяться відповідно до закону.
Зіставлення спрямоване на забезпечення перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового.
Мова йде про виявлення за звітний календарний місяць наявних розбіжностей між показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального / Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового понад встановлені допустимі значення.
Зіставлення здійснюється за показниками станом на 1 число місяця, що настає за звітним, та проводиться, починаючи з 16 числа кожного місяця, що настає за звітним. Так, наприклад, за вересень 2020 року – починаючи з 16 жовтня 2020 року.
При наявності розбіжностей платники можуть скласти та зареєструвати такі документи, необхідні для усунення розбіжностей, у:
СЕА РПСЕ - акцизні накладні та/або розрахунки коригування, заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, передбачені статтями 231 і 232 Кодексу;
ЄДР витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі / ЄДР витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового - електронні документи для наповнення реєстрів, які формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів за кожним місцем розташування акцизного складу (коригуючі електронні документи).
Результати автоматичного зіставлення платник акцизного податку може отримати, надіславши через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового за формою J/F 1305801.

У результаті масштабної спецоперації ДПС та СБУ припинено роботу конвертцентру з обігом 15 млрд гривень
Фахівці Державної податкової служби України взяли участь у операції, яку проводила Служба безпеки України, щодо припинення діяльності у Києві масштабного конвертаційного центру. Цей конвертцентр за час своєї роботи організував обіг коштів на понад 15 млрд гривень.
Як відзначив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу в СБУ, це вперше за останні роки така масштабна спільна спецоперація СБУ та ДПС. Завдяки такій співпраці вдалося не лише викрити протиправну діяльність а й упередити в подальшому використання злочинної схеми, яка коштувала б бюджету значних сум.
«Посилення уваги Державної податкової служби до припинення схем зловживань з ПДВ вже дозволило забезпечити додаткові кошти до бюджету. Так, на сьогодні ми вже маємо 22 млрд гривень додаткових податкових надходжень. Це ті кошти, які спрямовані на своєчасне фінансування соціальних зобов’язань держави перед громадянами, фінансування соціальних проектів тощо. 22 мільярди гривень – це ті кошти, які ми не будемо додатково позичати, за які ми не будемо сплачувати відсотки та за які не доведеться виконувати політичні умови при запозиченні. Розкриття таких схем і є результатом цифровізації, про яку говорить вище політичне керівництво держави», – наголосив Євген Олейніков.
Водночас, за його словами, боротьба зі схемами – це захист не лише українського бюджету від недонадходжень коштів, які знаходяться в тіні, а й захист чесного бізнесу від недобросовісної конкуренції.
«При зменшенні ВВП сьогодні спостерігається зростання обсягу реалізації. Тобто рівень тіньової економіки зменшився, а покупці перейшли в легальний сектор. ПДВ своєчасно відшкодовується підприємствам, а, отже, в них з’являються обігові кошти, що впливає на зростання реалізації продукції підприємствами реального сектору економіки. А це, зокрема, свідчить про те, що підприємства не скорочуватимуть, а навпаки, створюватимуть легальні робочі місця», – зазначив Євген Олейніков.
Викритий під час спільної операції конвертцентр функціонував протягом 2019 – 2020 років. Його організатори зареєстрували понад 400 фіктивних фірм. З допомогою конвертцентру тисячі підприємств, зокрема державних та комунальних, ухилялися від сплати податків в особливо великих розмірах.
«Весною цього року ми розпочали тісну співпрацю з Державною податковою Службою для блокування схем з мінімізації податків через електронні системи ДПС. Спільна робота вже дозволила повернути до бюджету мільярди гривень та унеможливити такі оборудки у майбутньому», ­– наголосив начальник управління Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.
До організації злочинної схеми причетні посадовці комерційних банківських установ і колишнє керівництво Державної податкової служби. Вони, зокрема, давали можливість замовникам оминати систему автоматизованого моніторингу оцінки ступенів ризику. Таким чином зловмисники отримали можливість використовувати вразливості інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС і як наслідок – ухилятися від сплати податків.
Цей конвертаційний центр був частиною більш глобального протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ, який раніше блокувала СБУ у ДПС.
Слідчі дії тривають.
Нагадаємо, за участі Державної податкової служби Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора та Державною службою фінансового моніторингу провела спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання.
За версією слідства, у період свого існування у 2019-2020 роках ця схема щомісяця завдавала державі збитків на понад 2 мільярди гривень.
ДПС та СБУ й надалі застосовуватимуть комплексний підхід у напрямі руйнування протиправних схем з ПДВ.
Переглянути відео виступу заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова під час брифінгу можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/6759.html
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму понад 7 млн гривень
Підприємство шляхом маніпулювання критеріями ризиковості, показниками податкової звітності з ПДВ зареєструвало податкові накладні з датою виписки попередніх періодів та з номенклатурою, відмінною від придбаної.
Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявлено схему та унеможливлено подальше розповсюдження сумнівного податкового кредиту на суму 7 073,7 тис. гривень. Зокрема, вірогідний факт, що особисті електронні ключі скомпроментовано, про що повідомлено органи юстиції.
Стосовно даного факту направлено матеріали до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за статтею 366 КК України, а саме: підроблення офіційних документів та завідомо неправдивих відомостей.

АТО та/або ООС: Податковим кодексом України передбачена низка пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для учасників антитерористичної операції (АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) і членів їх сімей, а також для фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО в таких населених пунктах передбачена низка податкових пільг.
Додаткові матеріали https://dp.tax.gov.ua/data/material/000/343/436987/ATO_p_lgi.pdf
Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області
Впродовж січня – вересня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 282 письмових звернення громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 322.
Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 14, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Пріоритетним напрямом роботи податкової служби області є створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань», - підкреслила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Кошти, які після оподаткування переведені з рахунку юрособи – «єдинника» третьої групи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292. 14 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи – юридичні особи датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.
Враховуючи вищевикладене, кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.
Витрати на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя: скористатись податковою знижкою можна по 31 грудня 2020 року
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року.
Норми встановлені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ, п.п. 166.3.5 якого встановлено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково відображається вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Статтею 981 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено форму договору страхування. Договір укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
У зазначених документах обов’язково необхідно відобразити суму сплачених страхових та пенсійних внесків, дату сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Громадяни для звірки даних щодо плати за землю мають право звернутись до органів ДПС
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома громадян, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати земельного податку з урахуванням положень підпунктів 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Нагадуємо, що земельний податок за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Неприбуткові організації разом із Звітом подають фінансову звітність
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головногоуправління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фінансова звітність, яка складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 1).
Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – юрособи) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розділу І НП(С)БО 1).
Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1 – 5).
Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності» зі змінами та доповненнями.
Пунктом 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 передбачено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 25).
Відповідно до ст. 2 Закону № 996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Норми НП(С)БО 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розділу 1 НП(С)БО 25), зокрема:
1) для складання Фінансового звіту малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м):
малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996 (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс):
мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
непідприємницькими товариствами.
Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 101), яким визначено, що фінансова звітність в державному секторі складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності (п. 1 розділу IV НП(С)БО 101) (форми №№ 1-дс – 5-дс).
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс) складаються за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 зі змінами та доповненнями.
Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Формою Звіту, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами, передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту.
У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності:
Баланс (звіт про фінансовий стан);
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
Звіт про рух грошових коштів;
Звіт про власний капітал;
Примітки до річної фінансової звітності;
Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).
Враховуючи вищезазначене, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5).
Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності»).
Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.
Платникам ПДВ про перерахунок суми «овердрафту»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), складовою формули, що визначає суму ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник SОвердрафт – сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником ПДВ – сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 13 Порядку № 569 встановлено, що ДПС автоматично обчислює суму ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Показник SОвердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Закон України № 466: податкові консультації за новими правилами
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, змінами:
- визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);
- надано право податковим органам надавати ІПК в електронній формі;
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.
Трудові відносини: ФОП має право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін.
Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, роботою за сумісництвом є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. ФОП, зареєстрована у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців. Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якій знаходиться трудова книжка даного працівника.

ФОП – «єдинник» першої групи, яка здійснює перукарські послуги, має право надавати послуги манікюру
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
Норми встановлені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а також використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (далі – водокористувачі).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Пункт 255.4 ст. 255 ПКУ містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води (п. 255.11 ст. 255 ПКУ), але рентна плата за які платниками рентної плати не справляється.
У вторинних водокористувачів для випадків, зазначених у п. 255.4 ст. 255 ПКУ, не виникають підстави для відшкодування первинним водокористувачам витрат на сплату рентної плати у складі вартості послуг з водопостачання.

За порушення порядку утримання та сплати податку на доходи нерезидентів ПКУ передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Як зазначено у п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.
Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана при здійсненні у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

Податковий календар на 15 жовтня 2020 року

Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що
15 жовтня 2020 року, четвер, останній день надання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за вересень 2020 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за вересень 2020 року.

Про актуальні питання реєстрації податкових накладних на черговому онлайн семінарі
За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Дніпропетровського територіального відділення Всеукраїнської Професійної Громадської організації «Спілка аудиторів України» (далі – ДТВВПГО «Спілка аудиторів України») 09 жовтня 2020 року проведено семінар у режимі онлайн для членів ДТВВПГО «Спілка аудиторів України».
Тема семінару – «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість».
У заході прийняли участь заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлія, головний державний ревізор-інспектор відділу координації роботи, взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС Курило Сергій, член Громадської ради при ГУ ДПС та представник ДТВВПГО «Спілка аудиторів України» Барановська Олена, а також члени ДТВВПГО «Спілка аудиторів України».
На семінарі розглядались актуальні для бізнесу питання, пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та особливостями заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).
Семінар відкрила Осипова Манушак, яка привітала учасників заходу, ознайомила з порядком його проведення та побажала конструктивного спілкування.
Дядченко Юлія нагадала присутнім, що механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Постанова № 1165). Вона звернула увагу на причини такого зупинення, дії платників ПДВ у подібних ситуаціях, повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних і на порядок надання та особливості заповнення Таблиці.
Про окремі положення Постанови № 1165 повідомив Курило Сергій.
Учасники семінару отримали фахові відповіді на питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Захід пройшов у форматі жвавого спілкування, адже тематика, пов’язана із зупиненням реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на сьогодні надзвичайно актуальна для бізнесу.
Барановська Олена від усіх учасників семінару подякувала за таке корисне та результативне спілкування, відзначила, що під час семінару учасники отримали нову інформацію, яка допоможе їм у роботі, та висловила побажання і на подальшу співпрацю та діалог з представниками податкової служби.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Норми визначені п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі –ЗКУ).
Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 ЗКУ).
При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. «б» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами).
Отже, площі земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.

Податкова соціальна пільга застосована без заяви: чи є відповідальним за сплату ПДФО працедавець?
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 (далі – ПКУ).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників ПДФО заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Проте податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» (далі – Порядок № 1227).
Згідно із п. 169.3 ст. 169 ПКУ у випадку, якщо платник ПДФО має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи.
Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.
Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.
Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату ПДФО є працедавець, який застосував податкову соціальну пільгу без отримання від працівника заяви про її застосування.

Для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно подати пакет документів
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:
копії засновницьких документів;
атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;
договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Зазначені у Законі № 481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Заява про видачу ліцензії та вищезазначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи (частина четверта ст. 3 Закону № 481).
Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина п’ятнадцята ст. 3 Закону № 481).
Повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).
При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 291/1316, із змінами та доповненнями.

З початку 2020 року на користь держави вирішено 219 судових справ
Станом на 01 липня 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 7827 справ різних категорій на загальну суму 16,2 млрд гривень.
Із розглянутих судами у першому півріччі поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 544 справи на загальну суму 2,3 млрд гривень.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4957 таких справ на суму 9,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 219 справ на суму 420,5 млн гривень.

На Дніпропетровщині підведені підсумки Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків - 2019»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні, 08.10.2020, на зустрічі в онлайн режимі відбулося відзначення та нагородження переможців Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків-2019» на регіональному рівні.
У нагородженні переможців прийняли участь Голова ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова, начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб, представники бізнесу області.
Вікторія Захарова привітала учасників зустрічі та подякувала за сумлінну працю і важливість сплати податків для суспільства.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб, звертаючись до учасників зустрічі, зазначила: «Рейтинг насамперед сприяє вихованню високої податкової культури та популяризації прозорого ведення бізнесу. Саме сумлінні платники забезпечують стабільність та статок в Україні».
У рейтингу здобули перемогу підприємства Дніпропетровщини у номінаціях: промисловість, торгівля, будівництво, фінанси, інформація та телекомунікації.

Екологічний податок за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;
здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.
Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).
Про заповнення Книга обліку доходів і витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання праці найманих працівників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481).
Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481).
Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:
1) у графі 1 зазначається дата запису;
2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;
4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);
5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;
6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;
7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;
8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;
9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
При цьому нормами ПКУ та Порядком № 481 відсутня вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Трудові відносини: про укладання трудового договору
Кам'янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір може бути:
безстроковим, що укладається на невизначений строк;
на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Письмовий трудовий договір обов’язково оформлюється у письмовому вигляді у випадках, передбачених законодавством, а саме:
при організованому наборі працівників;
при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
при укладенні контракту;
у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
при укладенні трудового договору з фізичною особою;
при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
в інших випадках, передбачених законодавством України (ст. 24 КЗпП).
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Письмовий трудовий договір має містити у собі всі істотні умови, а саме: трудові обов’язки, режим роботи, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови оплати праці, пільги, компенсації, додаткові гарантії тощо.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами.

На зустрічі очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з представниками об’єднаних територіальних громад обговорювались нагальні питання
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 07 жовтня 2020 року відбулася зустріч начальника ГУ ДПС Чуб Ганни з представниками об’єднаних територіальних громад та органів місцевого самоврядування на тему «Вплив нормативної грошової оцінки земельних ділянок на дохідну частину місцевих бюджетів, прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення».
Захід пройшов за участі керівників структурних підрозділів ГУ ДПС, представника редакції Всеукраїнської професійної бухгалтерської газети «Все про бухгалтерський облік» (м. Дніпро Дніпропетровської області).
Очільниця ГУ ДПС ознайомила учасників зустрічі з підсумками роботи податкових органів регіону за 9 місяців 2020 року та зазначила: «Співпраця податківців області з об’єднаними територіальними громадами – один з важливих та дієвих напрямків наповнення місцевих бюджетів нашого регіону, особливо зараз – в умовах децентралізації, коли значно зростає роль та відповідальність органів місцевого самоврядування за надходження коштів до місцевих скарбниць».
Вона акцентувала увагу, що одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є плата за землю та звернула увагу присутніх на важливість питань, пов’язаних з проведенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Чуб Ганна подякувала кожного із присутніх за те, що знайшли час для зустрічі та долучились до обговорення нагальних питань сьогодення.
Начальник управління податкового адміністрування ГУ ДПС Вікторія Каліногорська зауважила: «Питання місцевого оподаткування є важливим інструментом функціонування та розвитку місцевого самоврядування. Адже успішне виконання функцій та завдань, покладених на органи місцевого самоврядування, неможливе без належного фінансового забезпечення».
Вона відзначила, що одним із шляхів збільшення надходжень плати за землю є своєчасне проведення та перегляд раніше затвердженої нормативної грошової оцінки землі, яка згідно з Податковим кодексом України є базою оподаткування земельним податком.
Начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів, податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС Садика Наталія зупинилась на порядку проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, питаннях стосовно прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення, офіційного оприлюднення рішень рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, порядку та особливостях визначення бази оподаткування з плати за землю.
Вона зазначила, що правове регулювання питань, пов’язаних з проведенням грошової оцінки земель, земельних ділянок, та землеоціночною діяльністю, визначено Законом України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (зі змінами) (далі – Закон № 1378). За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі положень статті 20 Закону № 1378 складається технічна документація із землеустрою, відповідно до вимог Закону України від 22.05.2003 № 858 «Про землеустрій» із змінами.
Технічна документація земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, – відповідними районними радами.
Садика Наталія звернула увагу присутніх на те, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України).
Зустріч пройшла у форматі конструктивного спілкування, учасники заходу отримали фахові відповіді на питання, які виникають у роботі органів місцевого самоврядування.

Інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Новації, запроваджені законами України № 466 та № 786»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що 07.10.2020 на платформі ІА «Мост-Днепр» відбулася інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Новації, запроваджені законами України № 466 та № 786».
У рамках цієї інтернет-конференції очільниця ГУ ДПС розповіла про підсумки роботи ГУ ДПС за 9 місяців поточного року.
Вона зазначила, що у січні – вересні 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) понад 33,7 мільярдів гривень, що 90,7 мільйонів гривен більше ніж за 9 місяців минулого року.
При цьому, до Державного бюджету країни надійшло понад 15,8 мільярдів гривень, до місцевих бюджетів регіону – майже 17,9 мільярдів гривень.
За підсумками дев’яти місяців поточного року надійшло майже 12,1 мільярд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 401,4 мільйони гривень перевищує минулорічні показники.
Наводимо питання, які цікавили платників під час конференції, пов’язані з новаціями, запровадженими законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), основні положення якого набрали чинності 23 травня 2020 року, та від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (Закон України № 786), що набрав чинності 08 серпня 2020 року.
Питання 1. Вітаю! Мене цікавить питання, якщо отримувач доходу –нерезидент, який не є бенефіціарним отримувачем доходу, чи дозволяється застосування міжнародного договору України?
Відповідь: Добрий день!
Положення статті 103 Податкового кодексу України (Кодекс) Законом України № 466 доповнено новими нормами, відповідно до яких податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.
У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:
а) від отримувача доходу – заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у п.п. «б» п. 103.2 ст. 103 Кодексу;
б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу – заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.
Питання 2. Добрий день! Хочу отримати відповідь на наступне питання. За рішенням суду скасовано анулювання реєстрації мене, як платника ПДВ: що у такому разі із сумою ПДВ, на яку я маю право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь: Вітаю!
Законом України № 466 статтю 2001 Кодексу доповнено новими нормами (п. 2001.3) .
Так, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником ПДВ такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ст. 184 Кодексу.
Питання 3. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, як я можу при отриманні податкової знижки за 2019 рік підтвердити понесені витрати?
Відповідь. Добрий день!
Законом України № 466 внесено зміни до п. 166.2 ст. 166 Кодексу у частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки.
Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Звертаємо увагу, що відповідно до внесених Законом України № 466 змін до ст. 166 Кодексу з 23.05.2020 платник ПДФО може підтвердити витрати електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно). Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації.
Питання 4. Добрий день. Хотілось уточнити, як можна отримати консультацію за допомогою Електронного кабінету?
Відповідь. Вітаю!
Законом України № 466 внесено зміни до Кодексу, зокрема в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (ІПК).
Так, з 01 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Для цього платнику необхідно подати запит на ІПК через меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету.
Запит на ІПК в електронній формі необхідно оформлювати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Крім того, податковий орган має право надавати індивідуальні податкові консультації також в електронній формі.
Також відповідно до змін, внесених Законом України № 466, збільшено з 10 до 15 календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів.
Питання 5. Доброго дня! Я приватний підприємець – «єдинник» другої групи і хочу запитати: з якого періоду я зможу відмовитись від обов’язку ведення книги обліку доходів?
Відповідь. Вітаю!
Відповідно до Закону України № 786 з 01 січня 2021 року скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОПи – «єдинники» будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Кодексу.
Водночас, по 31 грудня 2020 року згідно з вимогами Кодексу ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОПи – «єдинники» необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Питання 6. Добрий день. У мене таке питання: як підтвердити достовірність номера облікової картки платника податків?
Відповідь. Добрий день.
Відповідно до норм Кодексу за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Згідно з доповненнями, внесеними Законом України № 786 до п. 70.9 ст. 70 Кодексу, підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, тобто картка платника податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором за потребою пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі – платників податків, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Про заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату податків та зборів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Про відповідальність, яка передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками декларування доходів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Норми встановлені п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строк сплатити суми податкового зобов’язання було перенесено – останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Шановні громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не зволікайте та своєчасно сплатіть ПДФО і військовий збір, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік!
Про деякі нові правила застосування РРО фізичними особами – підприємцями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», із змінами, який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозділ 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції статті 3 та 9 Закону № 265.
Згідно з новою редакцією Закону № 265 цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до нового п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Сергій Солодченко: В Україні й досі відсутня кримінальна відповідальність за контрабанду цигарок
Про це в інтерв’ю виданню «Економічна правда» розповів керівник ДФС Сергій Солодченко.
«Останні десять років контрабанда товарів не є кримінально караним діянням. Думаю, вже пройшло достатньо часу, щоб оцінити негативні наслідки від протиправного потрапляння з-за кордону, наприклад, цигарок, – зазначив виконуючий обов’язки Голови Державної фіскальної служби України. – У рамках кримінальних проваджень ми відпрацьовуємо інші протиправні дії, пов'язані з такими цигарками, наприклад їх незаконність виготовлення чи несплату податків. Тобто розслідуються похідні від митних правопорушень».
За словами Сергія Солодченка, це призводить до того, що в адвокатів є можливість формування в суді правової позиції, що дозволяє повернути вилучені цигарки власникам. «Натомість, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів усуне такі законодавчі прогалини. Наша позиція – необхідно посилювати відповідальність за незаконне виготовлення і торгівлю фальсифікатом на території України, а також за незаконне ввезення такої продукції на територію України», – зауважив очільник фіскальної служби.
Також, він розповів, що значна кількість контрабандних цигарок надходять з тимчасово непідконтрольних територій України. «У січні-серпні 2020 року вилучено 380 тис пачок тютюнових виробів на загальну суму 17,3 млн грн, які мають походження з окупованих територій України. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року, вартість вилучених тютюнових виробів збільшилася вчетверо. За цей період співробітники спецпідрозділу податкової міліції ДФС у районах здійснення Операції об'єднаних сил виявили 140 адміністративних і 13 кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом та незаконним переміщенням через лінію розмежування тютюнових виробів», – зазначив керівник ДФС.
Загалом, за вісім місяців поточного року фіскальною службою вилучено підакцизних товарів майже на 1,8 млрд грн. З них майже 39 % у грошовому еквіваленті – це тютюнові вироби.
Більш детально про боротьбу ДФС з нелегальним ринком обігу тютюнових виробів читайте у інтерв’ю за посиланням: https://www.epravda.com.ua/projects/ni-kontrabandi/2020/10/5/665771/

На Вінниччині припинено виробництво контрафактної насіннєвої продукції – вилучено понад 15 тон
Податковою міліцією ГУ ДФС у Вінницької області спільно з працівниками УСБУ у Вінницькій області під процесуальним керівництвом прокуратури області припинено виробництво контрафактної насіннєвої продукції.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 205-1 КК України встановлено, що на території Вінницької області групою осіб налагоджено процес виробництва такої продукції з використанням підроблених захисних голографічних елементів та фірмових знаків. Реалізовували продукції на території України, використовуючи для цього суб'єктів підприємницької діяльності, які за підробленими документами оформлені як фізичні особи-підприємці.
Для нібито виробництва такої продукції було облаштовано відповідні складські приміщення, де кустарним способом насіннєвий матеріал фасувався до упаковок. В подальшому на них наносились підроблені захисні голографічні елементи та фірмові знаки відомих іноземних виробників, надаючи таким чином продукції вигляд офіційної.
За результатами проведених спільно з працівниками СБУ ряду обшуків на території Вінницької області вилучено 1289 мішків насіннєвої продукції загальною вагою понад 15 тон, вартість якої становить понад 6 млн гривень Крім того, вилучено експрес-накладні служби доставки щодо придбання упакування, чорнові записи, мобільні телефони, ноутбуки, відповідна фурнітура та транспортний засіб, який використовувався для транспортування та збуту такого товару.
Наразі слідчими до суду подано клопотання про накладення арешту на вилучену продукцію.
Судом накладено арешт на понад 39 млн гривень, вилучених в ході нещодавніх обшуків на Кіровоградщині та у місті Києві
Вчора, 8 жовтня, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт на 39,6 млн гривень грошових коштів, вилучених в результаті проведення обшуків.
Нагадаємо, що в вересні цього року, в ході провадження досудового розслідування, податковою міліцією Офісу великих платників податків ДФС під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора викрито масштабну схему мінімізації платежів. Зазначена схема дозволила протягом 2018-2019 років сформувати схемний податковий кредит з ПДВ на загальну суму 260 млн гривень (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/393773.html).
Слідчі дії тривають.
На Запоріжжі припинено підпільне виробництво спирту та алкогольних напоїв
Податковою міліцією ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури припинено незаконну діяльність по виготовленню спирту і фальсифікованих алкогольних напоїв.
Під час розслідування кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України виявлено підпільне виробництво, яке розміщувалось у житловому будинку у м. Запоріжжі.
За результатами проведених обшуків вилучено 3,6 тони рідини з характерним запахом спирту, 445 літрів кустарно виготовлених алкогольних напоїв (горілка, коньяк), ароматизатори, а також обладнання для виготовлення спирту – 2 ректифікаційні колони.
Вилучене обладнання дозволяло забезпечувати повний цикл виробництва спирту, частина якого використовувалася для «розливу» фальсифікату. Реалізація незаконно виготовлених підакцизних товарів здійснювалась на території міста Запоріжжя.
Призначено експертизу вилученої рідини.
Розслідування триває, вживаються заходи щодо встановлення кола осіб, причетних до незаконного обігу підакцизних товарів.

Кам’янський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області