www.krinich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Субота, 29 квітня 2017 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криничанський район >> Новини
Кам’янська ОДПІ інформує
Версія для друку Написати листа

Протягом січня-лютого надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічний показник на 58,1 відсотка
За оперативними даними протягом січня-лютого 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 131,9 млрд. грн., що на 48,5 млрд. грн., або на 58,1 відс. більше відповідного періоду 2016 року. До державного бюджету забезпечено 104,4 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 27,5 млрд. гривень.
Надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-лютому 2017 року склали 148,9 млрд. грн. (+49,5 млрд. грн., або +49,8 відс. до січня-лютого 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 121,4 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-лютому 2017 року склали 102,6 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 109,8 відс., додатково забезпечено 9,1 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 114,3 відс. (+4,3млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – 167,2 відс. (+7,4 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 111,3 відс. (+1,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 107,7 відс. (+0,7 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 176,6 відс. (+3,8 млрд. грн.), ввізного мита – 102,8 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 139,8 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-лютому 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 44,5 відс. (+10,5 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – у 2,6 раза (+11,4 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 64,3 відс. (+4,6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичнихосіб – на 27,5 відс. (+2,2 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 22,8 відс. (+1,8 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – у 4,1раза (+6,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 9,6 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,9 раза (+1,4 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 17,0 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 24,6 млрд. гривень.
Павло Дроняк: Податок на отриману у минулому році спадщину потрібно сплатити до 1 серпня цього року
Громадяни, які у 2016 році отримали спадщину не від родичів першого ступеня спорідненості та не сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, повинні подати декларацію та сплатити податок. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».
За його словами, при оподаткуванні успадкованого майна передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб – нульова, 5 відсотків та 18 відсотків.
При отриманні спадщини членами родини першого ступеня споріднення незалежно від того, що було успадковано, вона оподатковується за нульовою ставкою. Інші громадяни України мають сплатити 5-відсотковий податок за будь­-яке майно, успадковане (або подароване) від резидентів України.
Якщо у минулому році резидент України отримав спадщину від нерезидента, то йому доведеться сплатити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків. Така ж ставка застосовується і у випадку, якщо нерезидент отримав спадщину на території України.
«Окрім податку на доходи фізичних осіб, громадяни зобов’язані сплатити військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого (подарованого) майна. Виняток складають лише особи, які отримали доходи у вигляді коштів, майна, майнових або немайнових прав, які оподатковуються за нульовою ставкою. До речі, відповідно до норм Податкового кодексу, подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина», – розповів Павло Дроняк.
За словами посадовця, при сплаті податку варто врахувати кілька нюансів.
По-перше, якщо спадкоємцем є нерезидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадкування, при цьому декларація не подається. Оскільки в інакшому випадку нотаріус не видає свідоцтво про право успадкування.
По-друге, у випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат страхова компанія є податковим агентом, а тому людям, які успадкували такі виплати, подавати декларацію не потрібно.
По-третє, якщо спадкоємець-резидент самостійно, до нотаріального оформлення об’єктів успадкування, сплатив податок (збір), йому також не потрібно подавати декларацію. Крім того, не повинні подавати декларацію спадкоємці при отриманні спадщини від спадкодавців, які є членами родини першого ступеня споріднення.
Сплатити податкові зобов’язання за результатами 2016 року необхідно до 1 серпня цього року.
Працівники фіскальної служби взяли участь у семінарі щодо імплементації Угоди СОТ в Україні
Віталій Мироненко: у 2017 році всі неприбуткові організації зобов’язані перереєструватися у державних фіскальних органах України

На 1 березня 2017 року неприбутковими організаціями до структур державної фіскальної служби Дніпропетровської області подано біля 12 тисяч звітів. Про це на прес-конференції для представників ЗМІ у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталій Мироненко.
Неприбутковими організаціями, що надали звітність до фіскальних органів за минулий 2017 рік, задекларовано більше 44 мільярдів гривень надходжень і 43 мільярди 300 мільйонів гривень витрат. «Оскільки до неприбуткових організацій належать і державні органи влади і місцевого самоврядування, – пояснив Віталій Мироненко, то в більшості надходження та витрати це – державні виплати, державне фінансування і державні трансферти».
Також, Віталій Мироненко нагадав, що всі неприбуткові організації повинні перереєструватися у встановленому законодавством порядку. Релігійним організаціям слід перереєструватися до 1 грудня 2017 року, всі інші – включно з об’єднаннями співвласниками житлових будинків, об’єднаннями громадян у кооперативи до кінця першого півріччя поточного року.

Майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини
звітують за допомогою Інтернету

За підсумками лютого 2017 року у Дніпропетровському регіоні засобами телекомунікаційного зв’язку прозвітували 17863 платника ПДВ, або 99,7% від загальної кількості звітуючих з цього податку.
Також, у лютому поточного року до органів ДФС у Дніпропетровській області надали звіти з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 49663 суб’єкти господарювання. Електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-male, скористалося 43977 платників. Це на 31% більше, ніж у лютому минулого року і складає 88,5% від загальної кількості платників ЄСВ Дніпропетровської області.
«Переваги звітування засобами телекомунікаційного зв’язку очевидні, – говорить перший заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, – Електронна звітність дозволяє спростити процес взаємодії платників з фіскальною службою, унеможливити випадки корупції, скоротити витрати часу на формування та передачу звітності».
Податковий календар на 15 та 16 березня 2017 року

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що
15 березня, середа,
останній день подання:
звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за лютий 2017 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2017 року;

16 березня, четвер,
останній день подання
заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 2-го кварталу 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.
Про скасування посилених сертифікатів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.
З метою пришвидшення надання послуг електронного цифрового підпису та розвантаження телефонної лінії АЦСК ІДД ДФС інформуємо про можливість скасування посилених сертифікатів за електронним запитом. Такий варіант скасування посиленого сертифіката є найшвидшим та не потребує заповнення паперових документів та відвідування представництва АЦСК ІДД ДФС.
Для цього необхідно використовувати надійний засіб електронного цифрового підпису ІІТ «Користувач ЦСК-1» (http://www.acskidd.gov.ua/korustyvach_csk), який безкоштовно надається усім клієнтам АЦСК ІДД ДФС.
Детальну відеоінструкцію щодо скасування посилених сертифікатів шляхом подання електронного запиту можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=VJ8ndV-0jIs.
Разом з цим повідомляємо, що скасувати посилені сертифікати також можливо у представництвах АЦСК ІДД ДФС, у тому числі, з одночасним формуванням нових посилених сертифікатів. Для цього комплект реєстраційних документів необхідно доповнити Заявою про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа, яку розміщено на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/blokuvannya.
Податок на додану вартість: деякі податкові зміни – 2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який регламентує правила нарахування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Законом внесено зміни у частині адміністрування ПДВ, зокрема:
- підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
- згідно з п.351 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, до 31.12.2017 не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.3 статті 1201 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10 ст.201 ПКУ);
- помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п.201.10 ст.201 ПКУ);
- збільшено до 365 днів строк реєстрації податкових накладних: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’зань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті (п.201.10 ст.201 ПКУ);
- відповідно до норм нового пункту 201.16 статті 201 ПКУ, який набирає чинності з 01.04.2017, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ;
- згідно з п.57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ період з 01.04.2017 до 01.07.2017 є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
- рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 ст.201 (п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПКУ).

За два місяці поточного року майже 4 тисячі громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня поточного року, про свої статки, отримані у 2016 році, на Дніпропетровщині прозвітували 3873 громадянина. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 195,8 млн. грн.
Впродовж січня – лютого 2017 року громадяни Дніпропетровської області задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6,9 млн. грн., сума військового збору до сплати складає 1,55 млн. грн.
Найбільші доходи у минулому році отримали 702 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини – 96,5 млн. грн. Ще 93 громадянина задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 12,9 млн. грн.; 4 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 0,7 млн. грн.
Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 11 громадян. Загальна сума отриманого ними доходу – 44,9 млн. грн.
Окрім того, 637 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,1 млн. грн.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Основні нововведення у формі податкової накладної та
порядку її заповнення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017, зокрема, у новій редакції викладено форму податкової накладної та внесені зміни до Порядку заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Основними змінами, внесеними Наказом №276 є:

1) у формі податкової накладної:
розділ Б доповнено графами 3.2 «ознака імпортованого товару» та 3.3. «послуги згідно з ДКПП».
У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Державна фіскальна служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
У разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару;
розділ Б доповнено графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника».
Графа11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877).
У другій частині порядкового номеру податкової накладної (після знака дробу) проставляється код, зокрема, який передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними у пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.

2) у Порядку заповнення податкової накладної:
- передбачено, що платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877-IV складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2»;
- виключено норму щодо зазначення у зведених податкових накладних індивідуального податкового номеру «400000000000».

Продаж фізичними особами двох або більше об’єктів рухомого майна:
порядок оподаткування

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України з метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами двох та більше об’єктів рухомого майна повідомила наступне.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.173.2 ст.173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п.173.2 ст.173 ПКУ).
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ функції податкового агента.
З урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними ПКУ.
У разі, якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Договір купівлі-продажу (обміну, міни) об’єктів рухомого майна посвідчується нотаріусом за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем ПДФО. Платник податку самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Таким чином, у розумінні встановлених норм ПКУ вбачається, що у разі продажу у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда дохід не оподатковується.
Разом з тим абзацом другим п.173.2 ст.173 ПКУ передбачено, що при реалізації протягом року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Крім того, відповідно до п.16підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.
Отже, оскільки згідно з ПКУ податковий агент утримує ПДФО з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, яка зазначається платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, продаж у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатковується, а дохід, отриманий платником податку від продажу наступних об’єктів такого рухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за встановленими ПКУ ставками.
Затверджено порядок переміщення товарів
до району або з району проведення АТО

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №99 (далі – Постанова №99), якою затверджено Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (далі – Порядок).
Постанова №99 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.03.2017 №43.
Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення АТО (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення (п.1 Порядку).
Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, відповідно до цього Порядку. Форми таких переліків визначаються рішенням координаційного центру (п.10 Порядку).
Суб’єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою у письмовій та електронній формі до ДФС (п.11 Порядку).
Форма заяви про включення до переліків, необхідні документи та електронні поштові адреси ДФС оприлюднюються на її офіційному веб-сайті (п.12 Порядку).
Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком (п.20 Порядку):
- харчових продуктів у визначенні Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- лікарських засобів у визначенні Закону України від 04.04.1996 №123/96-ВР «Про лікарські засоби» та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- товарів та продукції (у тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об’єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Суб’єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених п.31 Порядку (п.21 Порядку).
У виняткових випадках за рішенням координаційного центру та за погодженням з керівником антитерористичної операції з метою оперативного реагування, запобігання та подолання наслідків виникнення особливих соціальних чи економічних обставин, пов’язаних із загрозою життю та здоров’ю людей, порушенням нормальних умов життєдіяльності та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють дотримання вимог Порядку, через лінію зіткнення можуть бути переміщені товари без обмежень, визначених у Порядку (п.22 Порядку).
Відповідно до п.4 Постанови №99 Порядок набирає чинності через 10 днів з дня опублікування цієї Постанови, крім пунктів 9 і 31 Порядку, які набирають чинності через місяць з дня її опублікування.

Нововведення з 01.01.2017 по орендній платі за земельні ділянки

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до статті 288, яка регламентує порядок нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Законом №1791 до пункту 288.1 статті 288 ПКУ додано норму, відповідно до якої договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»).
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.06.2015 за №1171/27616 (далі – наказ №783), затверджена форма Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік .
Законами №1791 та №1797 внесено зміни до пункту 288.5 статті 288 ПКУ, згідно з якими розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
- не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки;
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;
- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки.
Звертаємо увагу на те, що з 1 січня 2017 року річна сума орендної плати залежить від розміру земельного податку, встановленого рішеннями органів місцевого самоврядування для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території на поточний рік.
У разі, якщо рішенням органу місцевого самоврядування встановлено розмір земельного податку менший, ніж передбачений розмір орендної плати, у такому випадку застосовується розмір (ставка) орендної плати, який зазначений у договорі оренди (з урахуванням коефіцієнта індексації). У разі винесення протилежного рішення органу місцевого самоврядування, розмір (ставка) орендної плати розраховується відповідно до ставки згідно з рішенням органу місцевого самоврядування (з урахуванням коефіцієнта індексації).
Звертаємо увагу, що статтею 33 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (абзац перший статті 34 Закону №161).
Поряд з цим у статті 141 Земельного кодексу України зазначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати тощо.
Щодо наявності пільг по сплаті єдиного внеску
для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464 з урахуванням змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключну за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто від сплати єдиного внеску за себе звільняються фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону №2464), які є пенсіонерами за віком або інвалідами.
Таким чином, Законом №2464 не визначені пільги по сплаті єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Рентна плата за спеціальне використання води:
помилки платників у деклараціях

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України здійснено аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) за 4-й квартал 2016 року, за результатами якого виявлено наступне.
Окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Так, деякими платниками не заповнено рядки 8.1 «в межах установленого ліміту» та 8.2 «понад установлений річний ліміт» за наявності відповідних показників у рядках 8.1.1 – 8.1.2 та/або 8.2.1 – 8.2.2, внаслідок чого сумарне значення рядків 8.1 (р.8.1 = р.8.1.1 + р.8.1.2) та 8.2 (р.8.2 = р.8.2.1 + р.8.2.2) не співпадає зі значенням рядку 8 «об’єкт оподаткування з початку року», який дорівнює сумі рядків 8.1 та. 8.2.
Також має місце незаповнення платниками рядка 8, внаслідок чого в окремих випадках значення рядку 8 дорівнює 0 за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.
Виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.
Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:
- у рядку 10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- у рядку 10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 ПКУ;
- у рядку 10.3 – коефіцієнт 2 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ;
- у рядку 10.4 – коефіцієнт 5 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ.
Однак, окремими платниками Плати у рядку 10.1 податкової звітності задекларовано коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (замість рядку 10.2) або коефіцієнт 5 до ставок Плати (замість рядку 10.4).
Крім того, деякими платниками у рядку 10.1 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти 100; 46,03; 1,87; 1,13; 0,6; 0,003 до ставок Плати.
У деяких випадках один і той же коефіцієнт до ставок Плати було задекларовано платниками двічі. Так, наприклад, коефіцієнт 0,3 до ставок Плати задекларовано у рядку 10.1 та у рядку 10.2.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Винагороди за цивільно-правовими договорами: нарахування єдиного внеску

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст.7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону №2464).
Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Особливості розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій
за неподання звітності про контрольовані операції

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
У зв’язку із внесенням зазначених змін до ПКУ Державна фіскальна служба України у листі від 10.02.2017 №3282/7/99-99-14-01-02-17 «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України» (далі – лист ДФС №3282) повідомила, зокрема, наступне.
Відповідно до додатка 11 (форма повідомлення-рішення «ПС») до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження – протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.п.56.17.5 та п.56.17 ст.56 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим – четвертим п.120.3 ст.120 ПКУ), продовжує не виконувати свій обов’язок із подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) / документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація), контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:
- отримання податкового повідомлення-рішення платником – у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);
- закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) – у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).
У разі подання платником податків Звіту / Документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п.120.4 ст.120 ПКУ. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п.120.4 ст.120 ПКУ, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання Звіту / Документації до дати подання платником податку Звіту.
Лист №3282 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/71431.html
Затверджені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України видано наказ від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за №42/29910 (далі – Наказ №1125).
Відповідно до пункту 6 Наказу №1125 він набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Документ опубліковано в Офіційному віснику України від 17.02.2017 №14, тобто з 19.03.2017 зазначений Наказ набирає чинності.
Наказом №1125 скасовуються або спрощуються (удосконалюються) окремі документи, які подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.
Так, змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами:
1) затверджуються нові документи:
- «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» за формою №34-ОПП;
- «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №17-ОПП;
2) скасовуються такі документи:
- «Довідка про взяття на облік платника податків» за формою №4-ОПП;
- «Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №16-ОПП;
3) удосконалюються такі документи:
- «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП;
- «Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за формою №1-ОПП;
- «Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)» за формою № 5-ОПП.
При цьому, з дня набрання чинності Наказом №1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності Наказом №1125 та є дійсними на дату набрання чинності Наказом №1125:
- довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);
- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою №16-ОПП.
Змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами), вдосконалено та спрощено форму «Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість» за формою №1-ПДВ (далі – Заява).
У новій формі Заяви виключено відомості щодо:
- найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;
- місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання);
- контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника (для юридичних осіб);
- кількості працюючих тощо.
Новою формою Заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви. Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність управителів майна. Додаток до Заяви до контролюючих органів не подається.
До уваги суб'єктів господарювання !
Законодавчі зміни в частині акцизного податку!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує зміст листа Державної фіскальної служби України від 08.02.2017 року № 3080/7/99-99-12-03-07-17 «Про законодавчі зміни в частині акцизного податку», а саме:
«Продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального - внесено зміни до визначення терміна «реалізація пального» (для цілей оподаткування акцизним податком), відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Таким чином, суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми Кодексу щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов'язковості подання декларації акцизного податку.
Водночас підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 20 ', відповідно до якого:
до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 л, не застосовуються штрафні санкції за здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, передбачені п. 117.3 ст. 117 Кодексу, та штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН, передбачені ст. 120 зазначені штрафні санкції не застосовуються з дати виникнення зобов'язання щодо реєстрації суб'єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального або реєстрації акцизних накладних, розрахунків коригування.
Змінами, внесеними до п. 231.1 ст. 231 Кодексу, уточнено випадки, в яких акцизні накладні обов'язково складаються платниками податку на обсяги пального, зокрема:
використаного для власного споживання;
реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу, якою передбачено нульову ставку акцизного податку залежно від напрямів використання підакцизних товарів.
Також встановлено обов'язок виробника пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) складати акцизну накладну на обсяги такого пального.
Для пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу:
акцизні накладні можуть бути виписані в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального (п. 232.3 ст. 232 Кодексу);
у заявках на поповнення обсягу залишку пального сума акцизного податку не вказується, тобто для такого пального сума акцизного податку не є обов'язковим реквізитом такої заявки (п.п. «з» п.п. 232.4.1 п. 232.4 ст. 232 Кодексу) і, відповідно, не потребує попереднього перерахування сума цього податку до бюджету.
Роздрібний акцизний податок з пального скасовано - акцизний податок з роздрібного продажу пального (0,042 євро за 1 л, який сплачувався до місцевих бюджетів за місцезнаходженням АЗС та/або АГЗС) перенесено до основної ставки акцизного податку, що сплачується виробниками та імпортерами.
Із набуттям чинності такими змінами одночасно виключено норми, які стосуються порядку справляння акцизного податку з роздрібного продажу пального:
із визначення терміна «реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» - положення щодо реалізації пального як фізичного його відпуску з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п. 14.1.212п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
ставки акцизного податку з роздрібного продажу пального (друге речення п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);
дати виникнення податкових зобов'язань (у п. 216.9 ст. 216 Кодексу);
порядку розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі (абзац другий п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
Водночас на суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального та не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу пального, продовжують поширюватися норми Кодексу щодо функціонування СЕАРП (крім тих, які реалізують тільки пальне у ємностях до 2 л). Такі суб'єкти господарювання не заповнюють розділ II додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».
Слід звернути увагу, що зазначені норми поширюються лише на операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, здійснені після 01.01.2017. За операції, здійснені в грудні 2016 року, суб'єкти господарювання зобов'язані:
подати декларацію акцизного податку за грудень 2016 року із заповненням розділу II додатка 6 до цієї декларації;
сплатити до бюджету акцизний податок з обсягів реалізованого пального за ставкою 0,042 євро за 1 л такого пального протягом 10 календарних днів, що настають за зазначеним граничним терміном подання декларації.
З 01.01.2017 діють нові ставки акцизного податку на пальне, алкогольні напої, що не маркуються марками акцизного податку (до 8,5 відс. об'ємних одиниць), коньяки, тютюн і тютюнові вироби, а з 01.03.2017 почнуть діяти нові ставки акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку».

Про зміни у справлянні рентної плати за користування
радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що пунктом 19 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі – Рентна плата).
З урахуванням зазначеного Державна фіскальна служба України повідомила про наступні нововведення з 01.01.2017 з Рентної плати:
1) встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 – 2400 та 2500 – 2690 МГц – 3000,00 грн. за 1 МГц;
2) введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку;
3) введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються «об’єкти оподаткування» (ширини смуг, відмінні від визначеної у п.254.3 ст.254 ПКУ), а саме – ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні;
4) кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії;
5) при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом «одиниця», а інші рядки – з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 – 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ для відповідного «об’єкта оподаткування», визначеного у п.254.3 ст.254 ПКУ, та зазначаються у колонці 6 «коефіцієнт» за величиною, що відповідає величині «коефіцієнт мінус одиниця»;
6) податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою:
ПЗ = ООЗШ х Ст + (ООШприм.2 х Ст х 1,2 – ООШприм.2 х Ст) + (ООШприм.3 х Ст х 1,4 – ООШприм.3 х Ст) + (ООШприм.4 х Ст х 0,75 – ООШприм.4 х Ст) + (ООШприм.5 х Ст х 1,4 –ООШприм.5 х Ст) + (ООШприм.6 х Ст х 0,75 – ООШприм.6 х Ст) + (ООШприм.7 х Ст х 1,4 – ООШприм.7 х Ст) + (ООШприм.8 х Ст х 0,75 – ОО Шприм.8 х Ст),
де ПЗ податкові зобов’язання платника Рентної плати;
ООзш об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до п.254.3 ст.254 ПКУ, тобто загальна ширина смуги радіочастот, зазначена у ліцензії або ліцензіях платника Рентної плати;
Ст ставка Рентної плати відповідно до п.254.4 ст.254 ПКУ;
ООШприм.2 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 2 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2;
ООШприм.3 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки З до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.4 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 4 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;
ООШприм.5 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 5 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 30 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.6 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 6 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;
ООШприм.7 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 7 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.8 об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

Забруднення навколишнього середовища у 2017 році подорожчало

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» з початку 2017 року на 12% збільшено ставки екологічного податку, які застосовуються платниками податку для визначення податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року, за:
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (стаття 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
- скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст.245 ПКУ);
- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст.246 ПКУ);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст.247 ПКУ);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст.248 ПКУ).
У випадку, якщо платник екологічного податку з початку року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог статті 250 ПКУ.
Внесені зміни до податкової декларації екологічного податку

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21 лютого 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за №116/29984 (далі – Наказ №1177), яким внесені зміни до форми податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497.
Наказом №1177 викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені» до Декларації.
Зазначений Наказ опубліковано в «Офіційному віснику України» від 21.02.2017 №15.

Особливості справляння рентної плати за користування надрами у 2017 році

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України, керуючись нормами Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, у листі від 30.01.2017 №2071/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №2071) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2017 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Зокрема, цими Законами внесено наступні зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині справляння рентної плати за користування надрами.
1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено суб’єктів господарювання, які виконують роботи, проведення яких потребує отримання погодження Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) (п.п.1 п.108 розділу І Закону №1797).
2. До об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої під час виконання робіт, що потребують погодження Держгеонадрами, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п.2 п.108 розділу І Закону №1797).
3. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.3 п.108 розділу І Закону №1797).
4. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797).
5. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати:
- пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797);
- пов’язані із фасуванням (бутелюванням) (п.п.5 п.108 розділу І Закону №1797).
6. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення та опублікування величини коригуючого коефіцієнта, яка повинна застосовуватися до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
7. Уточнено, що у разі переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому він його переоформив (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
8. У новій редакції викладено порядок справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угод про розподіл продукції (п.132 розділу І Закону №1797.
9. Змінено ставки рентної плати, визначені пунктом 252.20 статті 252 та пунктом 253.5 статті 253 ПКУ (пункти 17 та 18 розділу I Закону №1791).
Крім того, нагадуємо, що з 01.01.2017 ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, становить 29% від вартості видобутих у податковому (звітному) періоді обсягів природного газу.
Лист №2071 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

Кам’янська ОДПІ звертає увагу платників Рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та екологічного податку на правильність застосування ставок Рентної плати у зв’язку із змінами ставок за цими платежами згідно Податкового кодексу України, які відбулися з 1 січня 2017 року, та дотримання порядку заповнення реквізитів податкової звітності з Рентної плати, затвердженої наказом МФУ від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати».

Про рентну плату за спеціальне використання води

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надані методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) у 2017 році.
Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Плати визначені статтями 255 та 257 – 258 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 ПКУ передбачено внести зміни у частині визначення кола платників Плати та порядку нарахування податкових зобов’язань з Плати.
Пунктом 20 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 ПКУ та збільшено ставки Плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791, починаючи з 01.01.2017.
Податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Враховуючи викладене та положення пункту 3 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 50% Плати, на податковий облік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об’єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Платниками Плати визначені суб’єкти господарювання – водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ, неплатники визначені пунктом 255.2 статті 255 ПКУ.
Перелік обсягів води, за які Плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 ПКУ.
Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПКУ).
Суб’єкт господарювання, зареєстрований платником Плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з Плати за 1-й квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об’єкта оподаткування Платою та податкову звітність з Плати протягом податкового (звітного) року не подає.
Якщо у суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником Плати, у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то оскільки податкова звітність з Плати подається наростаючим підсумком, такий суб’єкт господарювання повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність з Плати до кінця звітного (податкового) року.

Про адміністрування у 2017 році екологічного податку

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, пунктами 12 – 16 розділу І Закону №1791, які набрали чинності з 01.01.2017, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12% ставки екологічного податку, що визначені:

- пунктами 243.1 – 243.4 статті 243 ПКУ, а саме:
• за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, визначених у п.243.1 ст.243 ПКУ;
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 статті 243 та на які встановлено клас небезпечності;
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 ст.243 ПКУ, та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю);
• за викиди двоокису вуглецю;

- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

- пунктом 247.1 статті 247 ПКУ за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)

- пунктом 248.1 статті 248 ПКУ за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками екологічного податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.
Про звітування та сплату екологічного податку

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ подають їх до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, і сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Таким чином, граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку вважаються:
- за 1-й квартал 2017 року – 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
- за 2-й квартал 2017 року – 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;
- за 3-й квартал 2017 року – 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
- за 4-й квартал 2017 року – 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог ПКУ.
До уваги посадових осіб органів державної влади та
органів місцевого самоврядування!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила наступне.
Відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції», починаючи з січня 2017 року особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня поточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов’язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадові особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.
Таким чином, для безперешкодного та комфортного отримання послуг ЕЦП просимо не відкладати візит до представництв Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС на кінець звітного періоду.
Додатково повідомляємо, що для початку заповнення вказаної декларації необхідно перейти на веб-портал НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua/login) та авторизуватись за допомогою особистого ключа ЕЦП (файл Key-6.dat) і ввести актуальну адресу електронної поштової скриньки (бажано використовувати поштові скриньки доменних зон «ua», «net» або «com»). Детальну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування можна переглянути на веб-сайті НАЗК https://nazk.gov.ua.
Довідка щодо заповнення декларацій: (044) 200-08-29, (044) 200-06-88.
Технічна допомога: support@nazk.gov.ua.

Фізична особа, яка переобладнала автомобіль на газ,
має право на податкову знижку

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

В яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі –Декларація) у таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або, з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Інші доходи, отримані фізичними особами – «єдинниками»,
необхідно задекларувати

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія – 2017 триває.
Фізичні особи – підприємці, які протягом 2016 року отримали дохід від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та/або іноземні доходи як громадяни (наприклад, дохід від надання майна у лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), повинні задекларувати такі доходи у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
При цьому у рядку 8 «Категорія платника» Декларації зазначеним фізичним особам необхідно проставити позначку «Х» у клітинці «громадянин».
Граничний термін подання Декларації для таких осіб – 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати за наслідками 2016 року – 31 липня 2017 року.
Звертаємо увагу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України).
Перенесення останнього дня сплати податкового зобов’язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, чинним законодавством не передбачено.

Виконання конституційного обов’язку при отримані громадянами
спадщини або подарунку

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, які у 2016 році отримували доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, про необхідність подання до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Відповідно до статті 174 Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини чи подарунку застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО): 0%, або 5%, або 18%.
За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності, отриманої від члена сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Ставка 5% застосовується для будь-якого майна, отриманого у спадщину або у подарунок від осіб, що не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Якщо ж спадщину (подарунок) отримує спадкоємець від спадкодавця – нерезидента або спадкоємець – нерезидент від спадкодавця – резидента, ставка ПДФО становить 18%.
У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та самостійно визначають податкове зобов’язання з ПДФО за однією із зазначених ставок (0%, або 5%, або 18%) і з військового збору за ставкою 1,5%.
Останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян, які зобов’язані подати Декларації, – 3 травня 2017 року.
Нараховані самостійно у Декларації ПДФО та військовий збір необхідно сплатити не пізніше 31 липня 2017 року.
Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, котрий оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, не зобов’язані подавати річну Декларацію. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, звільняється від оподаткування також і військовим збором.
Фізичні особи – платники податків, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунка) та сплатили ПДФО і військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Декларацію.

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку шляхом подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначені у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Фізична особа – платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2016 року такі фактично здійснені ним протягом звітного року витрати:

Категорії витрат (відображаю-ться у рядку 13 Декларації)
Норма ПКУ
Назва витрат, дозволених для включення до податкової знижки
1
Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУЧастина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ
2
Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУПожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ
3
Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУСума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
5
Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУСтрахові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення
6
Підпункт 166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУСуми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита
7
Підпункт 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 КодексуСуми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива
8
Підпункт 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 КодексуСуми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році триває: способи надання декларації про майновий стан і доходи

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за вибором платника податків, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПКУ).
Крім того, слід зазначити, що обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:
- батьків (усиновителів), опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку

Граничні терміни подання декларацій про майновий стан і доходи
фізичними особами – платниками податків

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для різних категорій фізичних осіб встановлено різні граничні строки подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а саме:

для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
Звертаємо увагу, що п.49.20 ст.49 ПКУ визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Враховуючи норми п.49.20 ст.49 ПКУ останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року;

для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ);

для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.п.179.3 ст.179 ПКУ).

Кампанія декларування доходів,
отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.
Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.
Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).
**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Шановні громадяни,
кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
- осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
- осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.
Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису
Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:
- отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);
- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.
Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням

Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
у місті Дніпро за адресами:
- проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
- проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням
http://acskidd.gov.ua/contacts

Розпочалася деклараційна кампанія – 2017

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
З 01.01.2017 змінено порядок надання податкової знижки
на оплату вартості навчання

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 75 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.
В оновленій редакції п.п.166.3.3 ПКУ визначено, що дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).
Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.
До 01.01.2017 сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). З 01.01.2017 всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.
До уваги платників податків!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у структурі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС функціонує Акредитований центр сертифікації ключів (далі – АЦСК ІДД), який надає суб’єктам господарювання та громадянам безоплатні послуги у сфері електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) .
На теперішній час послуги ЕЦП у Дніпропетровській області можна отримати у наступних пунктах реєстрації користувачів:
- м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.95а, Центр обслуговування платників, зал 3, кабінети 9 та 10;
- м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
- м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, буд.42, каб.112а.
Режим роботи пунктів:
понеділок – четвер: з 09.00 год. до 18.00 год.;
п’ятниця: з 09.00 год. до 16.45 год.;
обідня перерва: з 13.00 год. до 13.45 год.
Детальну інформацію щодо режиму роботи пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД та контрактних телефонів можна переглянути у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts.
З інформацією стосовно порядку отримання послуг ЕЦП, правильності підготовки та оформлення необхідних документів платники податків можуть ознайомитись за посиланням: www.acskidd.gov.ua/r_kor.
Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу”

Кам’янська ОДПІ наголошує на правильному заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів з використанням кодів видів сплати відповідно до наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, ЄВ, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

До уваги платників податків!

Кам’янська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення реальної потреби в коштах для виконання соціальних видатків закликаємо платників податків щодо рівномірності самостійної сплати податкових зобов'язань із забезпечення збору платежів до загального фонду державного бюджету у строки сплати таких зобов'язань, визначених Кодексом.
Закликаємо суб’єктів господарювання сплачувати свої податкові зобов’язання вчасно та в повному обсязі.

Легалізація заробітної плати - один із напрямків роботи ‪эфіскальної служби

Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту.
Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.
Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя своєї громади, батьків та дітей – вимагайте від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин. Адже легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас та краще життя.
Про відомі Вам факти порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» - повідомляйте органи ДФС за місцем реєстрації, або письмово на адресу: 51931, м. Кам’янське, вул. Медична, 9.
По кожному факту порушень трудового законодавства будуть вжиті належні заходи реагування.

Боротьба з корупцією в органах ДФС

Боротьба з корупцією є одним з тих завдань, яке поряд зі збільшенням надходжень до бюджету є важливою складовою економічного зростання та міжнародної підтримки. Подолання будь-яких корупційних проявів є запорукою того, щоб процес реформ відбувався прозоро, відкрито та результативно.
Тому для нас питання боротьби з корупцією - одне з найгостріших та пріоритетних. Це складний та комплексний процес, але початок вже покладено. Нам вдалося реалізувати низку важливих ініціатив, серед яких - запуск антикорупційного сервісу «Пульс», реалізація Антикорупційної програми, підвищення ефективності роботи Головного управління внутрішньої безпеки ДФС. Але на цьому ми не зупиняємося. Наша ціль - повне викорінення корупційних правопорушень.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС

Кам’янська ОДПІ нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.
Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.
Антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби
Сервіс «Пульс»

Кам’янська ОДПІ нагадує, що Антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «ПУЛЬС» - гаряча телефонна лінія, за якою громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби (ДФС), про можливі корупційні діянні з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Інформація приймається цілодобово за номером (044) 284 – 00 – 07.
Протидія корупції в органах ДФС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Дніпродзержинська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII, що набув чинності 24 квітня 2015 року (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної фіскальної служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Нагадуємо, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Він працює у вигляді прямої телефонної лінії на номер (044) 284-00-07 за принципом call-back – фахівці не тільки приймають звернення, але й повідомляють платникам про результати перевірки та вжиті заходи.
Через пункт пропуску намагалися незаконно ввезти на митну територію України тютюн для кальянів вагою 81,5 кг
Спробу незаконного ввезення через пункт пропуску «Бориспіль» на митну територію України тютюну для кальянів зафіксовано працівниками Київської митниці ДФС.
Всього з початку 2017 року працівниками Київської митниці ДФС складено вже 3 протоколи про порушення митних правил, де фігурував тютюн для кальянів загальною вагою 175,5 кг. Для порівняння: протягом всього 2016 року було складено 10 протоколів про порушення митних правил під час перевезення тютюну для кальянів загальною вагою 660 кг.
Цього разу загалом 163 пачки тютюну для кальянів (81,5 кг) торгової марки «Serbetli» з різними смаковими добавками намагалися ввезти двоє громадян Азербайджану, які прямували зі Стамбулу через аеропорт «Бориспіль» трансфером до Харкова.
Тютюн було виявлено під час проведення митного контролю трансферного багажу у багажному відділенні у 4 дорожніх валізах з багажними бирками, виписаними на ім’я вказаних громадян.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадяни Азербайджану не оформлювали та не подавали, з приводу декларування переміщуваних ними товарів (предметів) до інспекторів митниці не зверталися.
Складено протоколи про порушення митних правил, за яким вилучено до винесення судом рішення у справах загалом 163 пачки тютюну з ароматом банана, зеленого та червоного яблук, персику, дині, м’яти та фруктового міксу.

Довідково: згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.
Товари (предмети), ввезення яких здійснили громадяни Азербайджану,відносяться до категорії товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України відповідно ст.ст. 376, 378 Митного кодексу України.
Митниками припинено чергові спроби незаконного переміщення на територію Євросоюзу цигарок вартістю близько 183 тис. грн.
Оперативною групою Міжрегіональної митниці ДФС у взаємодії з працівниками Чернівецької митниці ДФС у пункті пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в ході проведення оперативних заходів було прийнято рішення про проведення повного митного огляду транспортного засобу з експортним вантажем «деревина паливна, бук, клен» вагою понад 23 тис. кг, який прямував з України до Румунії.
За результатами митного огляду в напівпричепі, в конструктивній особливості (жолоб під тент), були виявлені металеві чотирикутні труби в кількості 36 шт. із заглушками, в порожнинах яких знаходились цигарки торгових марок «Rothmans» та «Compliment» загальною кількістю 5110 пачок вартістю близько 93 тис. грн.
Наступного дня, в тому ж пункті пропуску, під час проведення митного огляду вантажного автомобіля з експортним вантажем «пиломатеріал буковий», який також прямував з України до Румунії, у спеціально виготовленому сховищі паливного бака було виявлено приховані від митного контролю цигарки марки «Rothmans» у кількості 4450 пачок вартістю майже 90 тис. грн.
Відтак, приховані від митного контролю в спеціально виготовлених тайниках цигарки мали потрапити на територію Євросоюзу.
За даними фактами складено два протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією, а також транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
На підставі статті 511 Митного кодексу України, за протоколами про порушення митних правил вилучено на склад Чернівецької митниці ДФС: цигарки загальною вартістю 183 тис. грн., напівпричіп марки «Sehwarzmuller» вартістю 1 млн. грн. та тягач марки «DAF» вартістю 500 тис. грн.
У зоні діяльності Чернівецької та Волинської митниць в черговий раз припинено спроби незаконного переміщення тюлі вартістю понад 12 млн.грн.
Зважаючи на непоодинокі випадки виявлення в ході проведення контрольних заходів оперативною групою Міжрегіональної митниці ДФС незаконного переміщення в транзитних вантажах тканини (тюлі, шторної тканини, тощо) у великих обсягах, транзитне переміщення товарів зазначеної групи було взято на особливий контроль.
Так, на початку березня у ході проведення контрольних заходів співробітниками оперативної групи Міжрегіональної митниці ДФС у взаємодії з працівниками Чернівецької митниці ДФС в пункті пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС під час проведення митного огляду транзитного вантажу «пряжа вовняна, пряжа з бавовни, тканина для штор, тюль», було виявлено подвійний пакет документів. Крім того, заявлені у товаросупровідних документах кількість та вартість вантажу не відповідали фактичній.
Працівниками митниці було прийнято рішення про проведення повного митного огляду, за результатами якого виявлено незаявлений до митного контролю товар «тюль» загальною вагою 8000 кг, орієнтовною вартістю 7 млн. грн.
Наступного дня під час проведення митного огляду транзитного вантажу, заявленого як «пряжа, тканина синтетична, тюль, білизна постільна, тощо», було виявлено подвійний пакет документів та незаявлений в товаросупровідних документах товар «тюль» загальною вагою 691 кг, орієнтовною вартістю 600 тис. грн.
7 березня п.р. на митному посту «Доманово» Волинської митниці ДФС за результатами проведеного співробітниками Міжрегіональної митниці ДФС та Управління СБУ у Волинській області спільного митного огляду вантажу «тканини, одяг, гардини, вироби з пластами, зразки тканин, труби з чорного металу тощо», заявленою фактурною вартістю 3 875,67 дол. США, було складено протокол про порушення митних правил за фактом незаявлення в поданих до митного контролю товаросупровідних документах товару «тюль з візерунками в асортименті» в кількості 45 тис. погонних метрів, вагою 10 990 кг, вартістю понад 4,5 млн. грн.
В усіх випадках товар прямував транзитом з Болгарії до Білорусі.
Зазначені товари підлягають обов’язковому декларуванню у разі їх переміщення через митний кордон України на умовах Конвенції МДП, статтею 36 якої встановлено відповідальність за порушення положень цієї Конвенції.
Таким чином, працівниками митниці упереджено спробу незаконного переміщення товарів шляхом недекларування. За даними фактами складено 3 протоколи про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладення штрафу на винну особу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією предметів правопорушення. Зазначені товари затримано та вилучено на склад Чернівецької митниці ДФС.
Слід нагадати, що незадекларовані товари – тюль, тканина, неодноразово виявлялись оперативними групами Міжрегіональної митниці ДФС в транзитних вантажах в зоні діяльності Чернігівської, Волинської та Чернівецької митниць.
Загальна вартість затриманого вантажу становить 12 млн. грн.
Запорізькі митники вилучили у громадянина Туреччини обладнання до РПГ
Радіостанцію та тубус до ручного протитанкового гранатомету турок намагався провезти авіалініями.
У зоні митного контролю залу "на відліт" міжнародного аеропорту м. Запоріжжя під час здійснення митного контролю та оформлення багажу пасажирів міжнародного авіарейсу "Запоріжжя – Стамбул", громадянин Туреччини самостійно обрав форму проходження митного контролю у спрощеному порядку "зелений коридор", без заповнення митної декларації.
Після перетину "білої смуги" коридору у нього було виявлено радіостанцію – модель 159 армійського зразку та тубус РПГ-26. Зазначені предмети були марковані серійними номерами та знаходились у ручній поклажі без ознак приховування. Натомість необхідні документи та експертний висновок у громадянина Туреччини були відсутні.
Нагадаємо, предмети армійського зразка заборонені фізичним особам до переміщення через митний кордон України відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 22 серпня 1998 року №622.
Таким чином громадян Туреччини вчинив дії, спрямовані на порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
У його відношенні порушено справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України. Зазначені предмети тимчасово вилучені.
Харківські митники виявили товари, приховані від митного контролю
Сьогодні вночі в пункті пропуску «Гоптівка» троє громадян України намагалися вивезти, приховуючи від митного контролю, комплектуючі вироби для насосів авіаційного призначення, які мають ознаки товарів подвійного призначення та заборонені (обмежені) для переміщення через митний кордон України.
Крім того, напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» харківськими митниками припинено спробу переміщення маріхуани.
Згорток з травичкою виявив службовий собака митників Любомир. Під час усного декларування пасажирів автомобілю, який прямував з Харкова до Бєлгорода, жоден з пасажирів не заявив про переміщення заборонених предметів. При цьому Любомир неодноразово спрацьовував на пояс джинсів одного з пасажирів.
У ході подальшого митного огляду громадянин зізнався, що за поясом приховав пакет з «коноплею», який віз для особистого споживання.
Відносно правопорушників складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Працівники Київської митниці фіксують систематичні спроби незаконного ввезення тютюну для кальянів
Працівниками Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» складено вже четвертий з початку 2017 року протокол про порушення митних правил через незаконне переміщення тютюну для кальянів через митний кордон України.
Цього разу 40 пачок тютюну для кальяну торгової марки «Serbetli» з різними смаковими добавками намагався незаконно ввезти на територію України громадянин Азербайджану, який прилетів до України з Туреччини і для проходження митного контролю скористався спрощеною системою – «зелений коридор».
На момент проходження митного контролю належним чином митну декларацію громадянин не оформлював та не подавав, з приводу декларування переміщуваних ним товарів (предметів) до інспекторів митниці не звертався.
Пачки тютюну було виявлено під час проведення митного контролю трансферного багажу у багажному відділенні у багажі громадянина.
Вилучено за протоколом 40 пачок тютюну для кальяну по 500 г в кожній пачці (загальна вага – 20 кг тютюну) торгової марки «Serbetli» з різними смаковими добавками.
Тютюн вилучено до винесення судом рішення у справі.

Відділ організації роботи
Кам’янської ОДПІ
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор