www.krinich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Понеділок, 28 вересня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криничанський район >> Новини
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа

Оголошено добір на вакантні посади в територіальних органах ДПС
Державною податковою службою України відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» оголошено добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину в таких територіальних органах ДПС:
Головних управліннях ДПС у Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях – на посади начальників ГУ ДПС у цих областях;
Інформаційно-довідковому департаменті ДПС – на посаду заступника директора департаменту.
Детальна інформація щодо оголошеного ДПС добору на вакантні посади розміщена на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua).

Дію податкових преференцій продовжено до закінчення карантину
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», яким продовжено дію податкових преференцій до закінчення карантину (законопроєкт № 3329-д). Наразі Закон передано на підпис Президенту України.
Відповідно до Закону продовжено:
- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому Уряд оголосить про закінчення дії карантину;
- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- строк не нарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- термін оприлюднення оновленого плану – графіку перевірок, а саме протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину.
Також Законом звільнено фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено строк незастосування штрафних санкцій за порушення сплати ЄСВ та несвоєчасне подання звітності з ЄСВ з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Крім того, передбачено надання компенсації медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19 (за переліком МОЗ) суми ПДФО, утриманої з доходів у вигляді доплат до заробітної плати. Компенсації підлягають суми ПДФО нараховані на доплати до заробітної плати за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року.
Звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю, які виплачуються роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Звільнення розповсюджується на період з 02.04.2020 до завершення карантину.
Детальніше про законопроєкт №3329-д за посиланням https://rada.gov.ua/news/Novyny/192589.html?fbclid=IwAR3203f-GyLVdZXuFUB4UnXSvQD8juMbT7YvjIZWm_MUut7Em2MFtPH_f-c
Оголошено добір на вакантні посади
Державною податковою службою України відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року
№ 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» оголошено добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» апарату ДПС шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину в таких структурних підрозділах:

Департаменті боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – на посаду директора департаменту;
Управлінні з питань запобігання та виявлення корупції – на посаду начальника управління;
Управлінні охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації – на посаду начальника управління.
Детальна інформація щодо оголошеного ДПС добору на вакантні посади розміщена на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua).
За січень – квітень до зведеного бюджету надійшло 225,6 млрд гривень
За оперативними даними протягом січня – квітня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 225,6 млрд грн. Це на 16,1 млрд грн, або на 7,7 відс. більше, ніж у січні – квітні 2019 року.
До державного бюджету надійшло 141,2 млрд грн, що на 13,0 млрд грн, або на 10,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 84,4 млрд грн. Це на 3,1 млрд грн, або на 3,8 відсотка більше надходжень січня – квітня 2019 року.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – квітні 2020 року становили 137,5 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 92,2 відсотка.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 51,5 млрд грн податку на додану вартість.
У розрізі основних платежів у січні – квітні 2020 року приріст порівняно з відповідним періодом 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,4 раза (+ 9,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств на 15,6 відс. (+ 4,8 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 10,8 відс. (+ 3,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів на 19,9 відс. (+ 3,1 млрд гривень).
Оголошено добір на вакантні посади до Державної податкової служби України
З метою забезпечення безперебійної діяльності Державної податкової служби України розпочато добір на низку вакантних посад державної служби категорії «Б» апарату ДПС та її територіальних органів шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину.
Долучитись до команди можна, ознайомившись з детальною інформацією щодо актуальних вакансій на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua).
Нагадаємо, що Державну податкову службу України утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу. ДПС почала здійснювати покладені на неї функціональні повноваження 28 серпня 2019 року.
На жаль, тільки 23 січня 2020 року було утворено Конкурсну комісію з проведення конкурсу на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В» у центральному апараті ДПС та її територіальних органах.
14.02.2020 було оголошено конкурс на зайняття двох вакантних посад державної служби категорії «Б» апарату ДПС.
27.03.2020 проведення конкурсу було зупинено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.
13.05.2020 скасовано проведення конкурсу відповідно до прикінцевих положень Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України Державний бюджет України на 2020 рік».
У зв’язку з цим ситуація з кадровим забезпеченням в Державній податковій службі України стала вкрай критичною.
Зокрема, станом на 14.05.2020 у керівному складі апарату ДПС є 81,3% вакансій, а її 27 територіальних органів – 60,3% вакансій.
Довідково.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у виняткових випадках суб’єкт призначення або керівник державної служби державного органу можуть оголосити добір на ту чи іншу вакантну посаду державної служби у зв’язку з гострою необхідністю забезпечення функціонування цього державного органу шляхом укладання строкового контракту.
Участь в оголошених доборах є однією з реальних можливостей оновлення кадрового потенціалу ДПС шляхом залучення молодих і креативних кадрів для реалізації першочергових завдань та впровадження перспективних змін у Державній податковій службі України.
До уваги платників податків!
У зв’язку з проведенням регламентно-технічних робіт з вдосконалення сервісу пошуку акцизної марки на вебпорталі ДПС інформація щодо марки акцизного податку нового зразка, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.20.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв», буде доступна у тижневий термін.
Оголошено добір на вакантні посади в територіальних органах ДПС
Державною податковою службою України відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» оголошено добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину в таких територіальних органах ДПС:
Головному управлінні ДПС у Житомирській області – начальника ГУ ДПС та його заступника;
Головному управлінні ДПС у Запорізькій області – начальника ГУ ДПС та його заступника;
Головному управлінні ДПС у Закарпатській області – начальника ГУ ДПС та його заступника;
Головному управлінні ДПС у Рівненській області – начальника ГУ ДПС.
Детальна інформація щодо оголошеного ДПС добору на вакантні посади розміщена на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua).
Оголошено добір на вакантні посади
Державною податковою службою України відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» оголошено добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» апарату ДПС шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину в Організаційно-розпорядчому департаменті:
- директора департаменту;
- заступника директора департаменту – начальника управління міжнародного співробітництва;
- начальника управління інформаційної політики.
Детальна інформація щодо оголошеного ДПС добору на вакантні посади розміщена на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua).

Доходи, отримані у 2019 році, задекларували вже понад 200 тис. громадян
Понад 200 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи подали громадяни протягом січня – квітня 2020 року. Загальна сума задекларованого доходу склала 32,1 млрд гривень.
Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, самостійно визначені до сплати громадянами, становлять 871 млн грн, військового збору – майже 120 млн гривень.
Доходи в сумі понад 1 млн грн задекларували 3150 громадян, якими визначено до сплати 393 млн грн податку та понад 47 млн грн військового збору.
Найбільша кількість осіб, які отримали доходи понад мільйон гривень та вже подали декларації, обліковується традиційно у м. Києві – майже 1,2 тис. осіб. Харківська та Дніпропетровська області мають 278 та 270 мільйонерів відповідно.
Найбільші суми податкових зобов’язань до сплати визначено мешканцями Львівської області – 25 млн грн та м. Києва – 23 млн грн з доходів, одержаних за межами України.
Звертаємо увагу, що кампанію декларування доходів, отриманих у 2019 році, продовжено до 1 липня 2020 року. Останній день подання декларації про майновий стан і доходи – 30.06.2020.
Враховуючи карантинні заходи у нашій країні, нагадуємо, що подати декларацію можна надіславши її поштою або засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом. Як правильно це зробити пропонуємо переглянути у відеоуроці №1, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.
Оголошено добір на вакантні посади
Державною податковою службою України відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290 «Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» оголошено добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» апарату ДПС шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину в таких структурних підрозділах:
Департаменті відомчого контролю – на посади директора департаменту та заступника директора департаменту;
Департаменті податкового адміністрування – на посади директора департаменту та заступника директора департаменту;
Департаменті інфраструктури та бухгалтерського обліку – на посади директора департаменту – головного бухгалтера та заступника директора департаменту.
Детальна інформація щодо оголошеного ДПС добору на вакантні посади розміщена на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua).

Про новації у застосуванні РРО на хвилях радіостанції ТОВ ТРК "МіКомп"

Днями, в ефірі ТОВ ТРК "МіКомп" начальник відділу забезпечення роботи Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Іванова нагадала платникам про нові правила застосування РРО, які було відтерміновано у зв’язку з поширенням на Україні коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вона звернула увагу, що законами України від 20 вересня
2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» запроваджено нововведення при використанні РРО, зокрема:

можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО;
розширення кола суб’єктів господарювання, які будуть зобов’язані застосовувати РРО (програмні РРО);
застосування механізму «кешбек»;
застосування деяких фінансових санкцій, за порушення норм законодавства при застосуванні РРО.
Зазначила, що застосування програмних РРО є зручним рішенням для бізнесу:
виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
створення Z-звіту в автоматичному режимі;
сервіс використовується безкоштовно;

можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі;
можливість вибору – використовувати класичний чи програмний РРО.
Та зауважила, що у зв’язку з поширенням на Україні коронавірусної хвороби (COVID-19) Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ внесені зміни до Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX та № 129-IX, зокрема:
до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО;
до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;
до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи;
до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій.

Щодо адміністративних послуг за підсумками січня-квітня 2020 року
Фахівцями Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Центрах обслуговування платників протягом січня-квітня 2020 року надано 11745 адміністративних послуг. а зазначений період у розрізі ДПІ маємо наступні показники:
- до Вільногірської ДПІ надійшло 741 звернення за адмінпослугами, за всіми зверненнями надано 741 адмінпослугу, відмови відсутні;
- до Кам`янської ДПІ надійшло 5020 звернень, з них надано адмінпослуг 4992 та 28 відмов;
- до Жовтоводської ДПІ надійшло 1046 звернень, з них надано адмінпослуг 919 та 127 відмов;
- до Верхньодніпровської ДПІ надійшло 1093 звернення, з них надано адмінпослуг 1087 та 6 відмов;
- до Криничанської ДПІ надійшло 885 звернень, з них надано адмінпослуг 850 та 35 відмов;
- до Петриківської ДПІ надійшло 572 звернення, з них надано адмінпослуг 534 та 38 відмов;
- до П`ятихатської ДПІ надійшло 1182 звернення, з них надано адмінпослуг 1151 та 31 відмова;
- до Царичанської ДПІ надійшло 632 звернення, з них надано адмінпослуг 598 та 34 відмови.
До інших підрозділів Кам`янського управління, які надають адміністративні послуги суб’єктам господарювання («Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», «Включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій», «Перереєстрація неприбуткового підприємства (установи, організації) у Реєстрі неприбуткових установ та організацій» та інші), протягом 4-х місяців 2020 року надійшло 1016 звернень, з них надано адмінпослуг 873 та 143 відмови.
Відмови пояснюються заповненням некоректної форми бланка заяви, ненаданням інших документів, необхідних для отримання адмінпослуг
Трудовий договір – основа легальних трудових відносин
Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.
Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.
Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.


Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік
доходів майже на 1,8 млрд гривень

З початку року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 12 810 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума доходів, зазначених у деклараціях – 1 млрд 755,5 млн грн, нараховано та підлягає сплаті до бюджетів 63,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 8,1 млн грн військового збору.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларував 151 мешканець Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 1 млрд 15,7 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 29,4 млн грн, сума військового збору – 2,9 млн гривень.
Основними декларантами є громадяни, які задекларували наступні види доходів:
- 246,1 млн грн – доходи, отримані від прийняття спадщини/дарунків (1 183 громадяни);
- 179,2 млн грн – доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна (373 громадяни);
- 39,3 млн грн – іноземні доходи (57 громадян).
Разом з тим, 2 144 мешканці Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 5,6 млн гривень.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.

Про інформаційну підтримку платників на період карантину

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й інформаційної. Тому ДПС України випустила шість відеоуроків, з якими платники можуть ознайомитись за наведеними посиланнями. У ДПС України роз’яснюють наступні питання:
Відеоурок 1. Як заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html;
https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4;
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/1407838859418903/.

Відеоурок 2. Як заповнити квартальну декларацію фізичним особам – платникам єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6018.html;
https://www.youtube.com/watch?v=SuFkpDOosB8;
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2564789020491.2.

Відеоурок 3. Як оформити запит на отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків:

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6067.html;
https://youtu.be/_SKY0auOjSk;
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/284290552557638/.

Відеоурок 4. Як направляти до ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6094.html
https://youtu.be/wsGYmcOYScA
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2619608611618098/.

Відеоурок 5. Як подати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску:

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6124.html;
https://youtu.be/P7aWuNOIwM0;
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2167705590041914/.


Відеоурок 6. Як подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html;
https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8;
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/685039742249060/

Про термін подання заяви за формою №1-ПДВ «єдинником» у разі добровільного переходу на загальну систему оподаткування

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Про порядок подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку № 4).
У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку № 4).
Відповідно до п. 4.4 Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 4.4 Порядку № 4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Коригування показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір»:
підрозділ «Оподаткування процентів»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Військовий збір»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
На Дніпропетровщині триває робота по самостійному
погашенню заборгованості по податках

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.
Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення бесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування презентацій тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.
Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.
Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
- звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації;
- скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.
Факт появи податкового боргу призводить до передачі майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.
Податковий керуючий на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу складає акт опису майна (п. 3 ст.89 ПКУ). Майно, описане у податкову заставу, контролюючий орган реєструє у відповідному державному реєстрі обтяжень (п. 8 ст. 89 ПКУ). Водночас платник податків зберігає право на користування майном, але без узгодження з контролюючим органом не може здійснювати його відчуження (ст. 92 ПКУ).
Не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги контролюючий орган матиме право стягувати кошти боржника (як з рахунків, так і готівкою), а якщо їх недостатньо для погашення податкового боргу – стягувати майно, що перебуває в податковій заставі, стягувати дебіторську заборгованість (ст. 95 ПКУ). Ці процедури проводяться за рішенням суду.
За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, а також нараховується пеня, за правилами, визначеними ст. 129 ПКУ.

Податковий календар на 20 травня 2020 року

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

середа, 20 травня 2020 року,

останній день сплати:

- збору за місця для паркування транспортних засобів за I квартал 2020 року;
- туристичного збору за I квартал 2020 року;
- податку на прибуток підприємств за I квартал 2020 року;
- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за І квартал 2020 року;
- екологічного податку за I квартал 2020 року;
- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за I квартал 2020 року;
- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за I квартал 2020 року;
- рентної плати за спеціальне використання води за I квартал 2020 року;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за I квартал 2020 року;
- єдиного податку за I квартал 2020 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;
- авансового внеску з єдиного податку на травень 2020 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- податку на додану вартість за I квартал 2020 року;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за квітень 2020 року, крім гірничих підприємств;
останній день подання:
- податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2020 року у разі неподання податкової декларації на 2020 рік;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за квітень 2020 року;
- податкової декларації з рентної плати за квітень 2020 року з розрахунком:
● рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
● рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- декларації акцизного податку за квітень 2020 року*

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ)

Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи внутрішньо переміщеною особою

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки), Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).
Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами та доповненнями).
Внутрішньо переміщені особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання Заяви за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа особи та адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної в довідці.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Довідково: річна Декларація за 2019 рік, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній Декларації за 2019 рік.


До уваги платників!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 521 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Про строки для подання податкової декларації з ПДВ
та сплати ПДВ до бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), календарний квартал.
Норми встановлені п. 202.1 ст. 202 ПКУ.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Пунктом 57.1 ст. 57 та ст. 203 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Перейшли зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування:
що з податком на прибуток підприємств?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Норми визначені п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи, зокрема юридичними особами, здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 ст. 298 ПКУ (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Так, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (далі – податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Поряд з цим, п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

Податковим агентам про заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті ПДФО

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі 3:
друкується розділовий знак ”;”;
друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

Термін подання додаткової заявки-розрахунку
про потребу в марках акцизного податку подовжено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що із врахуванням потреб та побажань суб’єктів господарювання щодо термінів подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на липень термін подання форм J(F)1314402 продовжено до 25.05.2020.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
ДПС безкоштовно видано 410 тисяч
кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/418302.html повідомила про наступне.
Протягом січня – квітня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 150 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Найчастіше за ключами зверталися фізичні особи. За вказаний період майже 88 тис. осіб отримали 176,9 кваліфікованих сертифікатів.
Кількість юридичних осіб склала 62 тис. осіб. Їм видано 233 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. клієнтів, з яких 24,9 тис. – юридичних та 25,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 102,2 тис. сертифікатів.
Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
особистий ключ, доступний лише користувачу та не скомпрометований.


Надходження ЄСВ за чотири місяці поточного року
перевищили минулорічний показник на 271,6 млн гривень

Протягом січня – квітня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 5 млрд 296,4 млн гривень.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 271,6 млн гривень.
Протягом квітня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 302,3 млн гривень.
Кількість платників єдиного внеску станом на 01 травня 2020 року становить 361,7 тисяч.


Деклараційна кампанія 2020 року триває

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії:
● особи, які зобов’язані подати річну Декларацію,
та
● особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року.
У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:
● доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;
● доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
● іноземного доходу;
● доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
● в інших передбачених ПКУ випадках.
Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

Про порядок стягнення коштів з платника податків
у рахунок погашення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244).
Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.
За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).
Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).
Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов:
податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;
не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

Перейменування назви вулиці –
підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Чи збільшується фінансовий результат на суму недоамортизованої
частини витрат на ремонт орендованих основних засобів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561).
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).
Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 40 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.



Дистанційне інформування платників про можливості субсайту та новації податкового законодавства 2020 року – карантинні вимоги сьогодення

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у зв’язку з оголошенням в Україні карантину рекомендує платникам використовувати дистанційний спосіб отримання інформації.
Так, ГУ ДПС підготовлено низку відеоуроків, присвячених можливостям субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України (далі – субсайт), а також нововведенням, запровадженим законами України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зазначені відеоуроки розміщені на субсайті у розділі «Головна/МЕДІА-ЦЕНТР/Відеогалерея/Презентації та інші матеріали»; на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook, а також на сторінці «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» популярного відеохостингу YouTube.
Тож, переглянути відеоуроки можливо за наступними посиланнями:

Відеоурок № 1. Користуйтесь можливостями субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»! (відеоінструкція щодо користування субсайтом):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6015.html
https://www.youtube.com/watch?v=QNebpN7btKk
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/224609195403280/

Відеоурок № 2. (частина 1). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо перевірок, застосування штрафних санкцій та пені):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6086.html
https://www.youtube.com/watch?v=wZ0lLD1cSQE
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/254886755551635/

Відеоурок № 2 (частина 2). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6149.html
https://www.youtube.com/watch?v=enyZOL0l9fE

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/235468487576797/

Відеоурок № 2 (частина 3). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо справляння плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6151.html
https://www.youtube.com/watch?v=xSuTcqMTLOc
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/3200426849991455/

Відеоурок № 3 (частина 1). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6212.html
https://youtu.be/zErqZBjnVZ4
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/256610412146768/

Відеоурок № 3 (частина 2). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови (продовження про єдиний внесок на період карантину):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6218.html
https://youtu.be/pB-Ew8PX_c4
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/540555383271698/

Відеоурок № 4. Карантин: змінено терміни запровадження нових правил використання РРО – Закон № 533:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6236.html
https://youtu.be/mR8CnMIWs04
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1548007318695829/


Про сплату податку на прибуток підприємств

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно із ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для нарахування податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід – це суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Коли, у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні ПДФО,
податковий агент несе відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 169.4 ст. 169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.
Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ.
Так, п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку ПДФО, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється у наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.


РРО: новації 2020 року

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.
Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.
До них належать:
реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;
реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
діяльність туристичних агентств та операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.
Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.


Визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним
податком при реалізації пального або спирту етилового

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:
отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.
Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).
Важлива інформація для платників!

У зв’язку з введенням на Дніпропетровщині надзвичайної ситуації Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників з проханням не відвідувати центри обслуговування платників.
Користуйтесь електронними сервісами ДПС України та субсайтом «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області.

За використання незадекларованої праці
законодавством передбачена відповідальність

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:
не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;
якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»;
якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;
якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.
У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме:
здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);
заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;
оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).
Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.


Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Податкова міліція змінює філософію взаємодії з бізнесом
Про це, під час сьогоднішньої онлайн-зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації, запевнив виконуючий обов’язки Голови Державної фіскальної служби України Сергій Солодченко.
«В мене є велике бажання змінити усталені роками підходи в роботі податкової міліції. Мова йде не тільки про зміну назви, а й про зміну філософії роботи», - зауважив керівник відомства.
За його словами, на сьогодні існує об’єктивна необхідність ініціювати перейменування ДФС, наприклад, в Службу податкових розслідувань, яка діятиме до створення принципово нового державного органу, що займатиметься боротьбою з фінансовими злочинами.
«Мені цікава думка бізнесу стосовно необхідності таких змін. Це, насправді, вирішить багато проблемних питань, серед яких і позиціювання служби. Адже нас й досі плутають з ДПС (Державною податковою службою) або з ДМС (Державною митною службою), що створює додаткові ускладнення», – прокоментував Сергій Солодченко.
Учасники веб-конференції зійшлись на думці, що основним завданням діяльності податкової міліції має залишатись боротьба з економічними правопорушеннями. Тож, серед питань, які обговорювались, стали: боротьба з нелегальним ринком алкогольних напоїв; механізми контролю реалізації підакцизної продукції та побутової техніки через соцмережі та Інтернет; контроль над пересиланням алкоголю за допомогою поштових операторів; співпраця з кіберполіцією та іншими правоохоронними органами щодо виявлення власників сайтів та провайдерів, які сприяють незаконній торгівлі в Інтернеті.
Сергій Солодченко висловив готовність долучатись до спільного опрацювання законодавчих норм, які захищають інтереси легального бізнесу та створюють справедливу конкуренцію на ринку. Зокрема, до обговорення доцільності запровадження законопроекту про електронну комерцію, яким буде встановлено єдині правила продажу алкогольних напоїв через Інтернет.
На Миколаївщині вилучено алкогольного фальсифікату на суму майже 6,9 млн гривень
Співробітниками податкової міліції Миколаївщини під процесуальним керівництвом прокуратури області та за участі співробітників СБУ у Миколаївській області зупинено незаконне постачання, зберігання та подальшу реалізацію оптових партій фальсифікованих алкогольних напоїв.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 та ч.1 ст.199 Кримінального кодексу України встановлено, що зберігання гуртових партій незаконно виготовлених алкогольних напоїв організовано на території міста Херсона. Подальший збут продукції здійснювався роздрібними партіями в місцях торгівлі, розташованих на території Миколаївської та сусідніх областей.
За результатами санкціонованих обшуків, проведених за місцями безпосереднього накопичення та зберігання фальсифікату, а також в місцях їх реалізації вилучено майже 45 тисяч пляшок фальсифікованих горілчаних виробів різної ємності та різних торгових марок, обклеєних марками акцизного податку України з ознаками підробки, а також понад 1,3 тисячі тетрапаків типу «bag-in-box» ємністю 10 л, заповнених фальсифікатом. Загальна сума вилученої продукції складає близько 6,9 млн гривень.
Слідчі дії тривають.
У Києві податковою міліцією припинено діяльність трьох АЗС, які здійснювали реалізацію палива без ліцензій
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві встановлено одразу три факти реалізації пального на автозаправних станціях без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. Всі три випадки зафіксовано на автозаправних комплексах у лівобережній частині столиці.
За результатами проведених заходів виявлено та вилучено майже 26 тисяч літрів дизпалива, майже 19 тисяч літрів бензину «А-95», понад 8,2 тисяч літрів скрапленого газу, а також автозаправні модулі з резервуарами та колонками. Загальна вартість вилученого становить понад 2,7 мільйона гривень, в т.ч. товарів підакцизної групи на понад 1,1 мільйон гривень.
Відносно осіб, які здійснювали протиправну діяльність, складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На території Запорізької області зупинено перевезення 3,3 тон спирту
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області у взаємодії з працівниками національної поліції області зупинено перевезення спирту сумнівного походження.
Так, в рамках проведення заходів із протидії незаконному транспортуванню підакцизної продукції 15.05.2020 на виїзді з одного із сіл Василівського району Запорізької області зупинено вантажний автомобіль під керуванням місцевого мешканця.
Під час огляду в кузові автомобіля виявлено та вилучено 3,3 тони прозорої рідини з характерним запахом спирту невідомого походження та якості, що перевозились у 15 пластикових діжках об’ємом по 220 літрів.
За результатами проведеної слідчої дії, за фактом транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів слідчим управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.204 КК України.
Наразі вживаються заходи щодо встановлення джерел походження рідини, а також місця доставки та мети використання. В рамках досудового розслідування буде призначено судову експертизу, а також встановлено коло осіб, причетних до вказаної незаконної діяльності з метою їх притягнення до передбаченої законом відповідальності.
Фіскальною службою за чотири місяці 2020 року до суду направлено 367 кримінальних проваджень
За результатами січня-квітня 2020 року 25% спрямованих податковою міліцією до суду кримінальних проваджень, а це 94 справи, стосувались порушень ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів).
За цей період вилучено підакцизних товарів на загальну суму 1,2 млрд гривень, що майже на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Серед цього майна, зокрема, було вилучено:
- спирту – на 245 млн гривень (на 19% більше ніж торік);
- тютюнових виробів – на 365 млн гривень (на 116% більше ніж торік);
- лікеро-горілчаної продукції – на 196 млн гривень (на 225% більше ніж торік).
Загалом, впродовж 4 місяців 2020 року, з урахуванням карантинних обмежень, у спрямованих до суду 367 кримінальних провадженнях забезпечено відшкодування завданої злочинами шкоди у розмірі майже 365 млн гривень, що на 28,5 млн гривень більше ніж у січні-квітні 2019 року.

                          Кам’янське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор