www.krinich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 16 липня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Криничанський район >> Новини
Кам’янське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа

Олександр Власов: Програма EU4PFM дозволить провести якісні зміни в українській митній системі
Наближення митного законодавства України до законодавства ЄС, удосконалення митного адміністрування для протидії ухиленню від сплати податків, сприяння торгівлі – такі основні цілі реалізації проекту «Програма з підтримки управління державними фінансами в України (EU4PFM)» щодо підтримки митної реформи. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час презентації запуску програми EU4PFM за участі міжнародних експертів, представників Європейської комісії, Міністерства фінансів України.
«ДФС вже зроблено низку кроків у напрямі розбудови митної системи. Для бізнесу вже працює «Єдине вікно», запущений «Єдиний рахунок», через який за оперативними даними, вже здійснило оформлення 21 тис. підприємств, на рахунок надійшло понад 93 млрд грн, до держбюджету перераховано – 86,6 млрд грн», – наголосив Олександр Власов.
Серед пріоритетів також – митний постаудит та заходи щодо впровадження методів по управлінню ризиками. Важливим також є приєднання України до Європейської митної інформаційної системи NCTS, що відкриє нові можливості для українського бізнесу на міжнародних ринках. Варто зауважити, що міжнародні експерти вважають приєднання України до NCTS та Конвенції про процедуру спільного транзиту важливим кроком у розвитку торговельних відносин України та країн ЄС, саме тому у рамках проекту експерти надаватимуть підтримку щодо інтеграції України до цієї системи.
Під особливою увагою і заходи, пов’язані з впровадженням уповноваженого (авторизованого) економічного оператора, експертна допомога та обмін досвідом з питань створення системи фінансових гарантій, визначення митної вартості, класифікації.
За словами Олександра Власова, допомога міжнародних експертів у рамках програми EU4PFM дозволить якісно покращити процедури на митниці, а також впровадити нові методи роботи. Так, однією із головних складових проекту є розвиток ІТ-складової, а в ДФС важливу роль приділяють саме електронізації сервісів. Тому нові розробки та експертна допомога сприятимуть подальшій розбудові української СМАРТ-митниці.
Крім того, експерти надаватимуть підтримку щодо гармонізації законодавства України із Митним кодексом ЄС. Працюватимуть у рамках проекту й над посиленням протидії ухиленню від сплати податків, підвищенням надійності процесу митного оформлення, а також над покращенням контролю після завершення митного оформлення та вдосконалення інституційної спроможності підрозділів митного аудиту.
Міжнародні експерти, зокрема, відзначили готовність українських фахівців до нових змін та бажання впроваджувати у свою роботу нові методи. Учасники зустрічі підкреслили важливість для України такого проекту та висловили впевненість у його ефективних результатах.
У свою чергу Олександр Власов зазначив, що до створення Митної служби України, конкурс на очільника якої наразі заблоковано, ДФС виконуватиме усі зобов’язання у рамках проекту.
Нагадаємо, що Програма ЄС «Підтримка державного управління фінансами для України – EU4PFM» включає підтримку управління процесом адмініструванням податків та реформ у податковому та митному напрямах, зокрема в сфері аудиту, сервісів, аналізу окремих бізнес процесів (ІІІ компонент «Мобілізація доходів») та підтримку організаційних питань, таких як IT, управління персоналом (IV компонент «Горизонтальні функції та врядування»). Бенефіціари Програми: МФУ, Казначейство, ДФС. Виконавцем проекту є Центральне Агентство управління проектами Литовської Республіки.
Проект EU4PFM триватиме в Україні 4 роки.
Сергій Білан: З початку року до суду направлено 19 кримінальних проваджень щодо 56 членів злочинних угруповань
З початку року до суду направлено 19 кримінальних проваджень про протиправну діяльність 56 членів злочинних угруповань – повідомив перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, розслідування злочинів, вчинених у складі організованих груп і злочинних організацій, є пріоритетом в роботі слідчих підрозділів податкової міліції.
"Протягом 5 місяців поточного року слідчими підрозділами фінансових розслідувань вцілому розслідувалася майже 4 тис. кримінальних проваджень – зазначив Сергій Білан. – Закінчено досудове слідство та направлено до суду 647 кримінальних проваджень, що на 23 більше, ніж за аналогічний період минулого року".
Він також наголосив, що в направлених до суду кримінальних провадженнях забезпечено відшкодування завданих державі збитків в розмірі 372 млн грн., що на 123 млн. грн. перевищує розмір відшкодування за аналогічний період минулого року, а також з метою забезпечення відшкодування заподіяної злочинами шкоди заарештовано коштів і майна на загальну суму 482 млн грн., що в 4 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Аудиторами ДФС донараховано порушникам законодавства 19,1 млрд гривень
У січні-травні 2019 року підрозділами аудиту було проведено 2,0 тис. планових перевірок платників податків, 5,6 тис. позапланових перевірок та 1,4 тис. зустрічних звірок.
Зокрема, проведено 97 перевірок фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 452,8 млн гривень.
За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 281,9 млн грн, а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 197,3 млн гривень.
На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 25 документальних перевірок, донараховано грошових зобов’язань на суму 101,8 млн грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 352 документальні перевірки та донараховано 279,5 млн гривень.
Проведено 375 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 399 млн грн грошових зобов’язань.
Загалом за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 19,1 млрд грн, з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 662,4 млн грн, ПДВ – 2 126,5 млн гривень).
Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 5 044 млн грн: забезпечено надходжень грошовими коштами на 1 540 млн. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 16 794 млн грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 3 023 млн грн, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 481 млн гривень.
Олександр Власов: наша мета – зменшення людського фактору та діджиталізація процесів митного оформлення
Майже 2 млрд грн щомісяця додаткових надходжень до бюджету за рахунок попередження, виявлення та припинення порушень митного та податкового законодавства – такий ефект очікується від проведення операції «Бастіон». Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні.
«У зв’язку з реформуванням ДФС у рамках операції відпрацьовується механізм взаємодії усіх підрозділів, які надалі будуть функціонувати в двох окремих органах центральної виконавчої влади – митній та податковій службах. Забезпечується контроль за переміщенням товарів від пункту пропуску, місць їх оформлення і до кінцевого споживача. З 3 червня - початку проведення «Бастіон» операції до сьогодні жодних нарікань від «білого» бізнесу на дії ДФС не зафіксовано», - зазначив Олександр Власов.
Він підкреслив, що увагу усіх задіяних в цій операції закцентовано виключно на суб’єктах, що займаються схемами мінімізації та порушують законодавство, отже бізнес, який працює у правовому полі не відчує жодних ускладнень у роботі. Алгоритм дій операції «Бастіон» чіткий та зрозумілий: від аналізу баз даних та оперативної інформації до руйнування злочинних схем та оцінки результату.
Олександр Власов також наголосив, що серед основних цілей спецоперації – створення прозорого кордону за рахунок відкритості процедур, швидкості та безпечності, зменшення людського фактору та діджиталізація процесів митного оформлення і адміністрування податків.
Так, на сьогодні вже 100% митних декларацій оформлюється за принципом «Єдиного вікна». Крім того, у рамках операції «Бастіон» на одному з пунктів пропуску буде запроваджений пілотний проект щодо відпрацювання механізмів «Електронного чеку» та «Електронної черги». При оформленні у пункті пропуску в електронній формі будуть завантажуватися всі необхідні документи і митний та прикордонний контроль відбуватиметься за принципом «однієї зупинки».
«Для забезпечення запровадження системи спільного транзиту з Євросоюзом та деякими іншими країнами з використанням Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerized Transit System – NCTS) фахівці ДФС спільно з литовськими колегами працюють над закупівлею відповідного програмного забезпечення. Будуть проведені тестові випробування функціонування цієї системи та при вирішенні всіх необхідних законодавчих питань планується впровадити NCTS в Україні вже до кінця поточного року», - зазначив Олександр Власов.
У свою чергу представники Американської торговельної палати в Україні підкреслили, що питання митної політики завжди знаходяться у фокусі їх уваги. Боротьба з нелегальною економікою, нелегальним ввозом імпортних товарів цікавить бізнес-спільноту, адже не лише держава втрачає бюджетні надходження, такі негативні явища взагалі спотворюють конкуренцію та заважають працювати чесному бізнесу.
Олександр Власов: Реорганізація ДФС не вплине на виконання міжнародних зобов’язань України у податковій та митній сферах
Реформування ДФС та її розподіл на дві окремі служби, який наразі триває, не впливатиме на виконання міжнародних зобов’язань у податковій та митній сферах. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час зустрічі з директором Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піном.
«На сьогодні для ДФС одним із пріоритетів є виконання зобов’язань у митній сфері відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Для цього було здійснено низку заходів, які сприяють діяльності легального бізнесу та спрощенню митних процедур, і, таким чином, забезпечують зростання торговельно-економічних відносин нашої держави», – зазначив Олександр Власов.
За його словами, візит директора Директорату з питань тарифів і торгівлі ВМО Лю Піна до України є знаковою подією для митного блоку, адже свідчить про зацікавленість нашою країною та визнання її надійним торговельним партнером.
«У цьому процесі фіскальна служба відіграє одну з ключових ролей: за міжнародними стандартами та рекомендаціями ВМО фіскальна служба працює над автоматизацією інформаційних митних технологій, спрощенням митних процедур, гармонізацією українського законодавства до європейських норм, проводить спільні операції по захисту кордонів від транснаціональної злочинності», – наголосив очільник фіскальної служби.
ДФС успішно запроваджено видачу та верифікацію сертифікатів EUR-1, що спрощують потрапляння українських товарів на європейський ринок. За три роки дії оформлено 256 тис. сертифікатів.
З 1 січня 2016 року започатковано видачу статусу схваленого експортера підприємствам, які експортують продукцію до країн ЄС. Це – європейська модель «уповноваженого» експортера, який має змогу без оформлення сертифіката з перевезень товару EUR-1 самостійно декларувати преференційне походження товарів на комерційних документах. За даними на 1 червня цей статус отримали 238 підприємств, які експортують свою продукцію до країн ЄС на спрощених умовах.
Запроваджено нову систему адміністрування квот на імпорт за принципом «хто перший прийшов, той й обслуговується».
Крім того, приєднання України у 2018 році до Конвенції про правила походження (ПанЄвроМед) відкрило для українських виробників нові можливості на ринках Європи. Важливим кроком стало й впровадження єдиного казначейського рахунку, через який здійснюються всі митні оформлення товарів підприємств.
За словами очільника ДФС, важливу роль у цих процесах відіграє взаємодія ДФС з Всесвітньою митною організацією.
Фахівці ДФС беруть активну участь у роботі Підкомітету та Комітету з Гармонізованої системи, що дозволяє українським фахівцям отримати сучасні найновіші знання з класифікації товарів.
Фіскальна служба також звертається до Секретаріату ВМО для отримання роз’яснень щодо класифікації різних товарів. Оперативні відповіді позитивно та ефективно впливають на вирішення суперечок щодо класифікації товарів та унеможливлюють прийняття неправильних класифікаційних рішень.
«Інформація щодо останніх міжнародних практик у сфері митної оцінки та правил походження, контакти з колегами з інших держав дозволяють удосконалювати нашу власну методику та заходи щодо імплементації Україною відповідних міжнародних норм та стандартів та вимог національного законодавства», – наголосив Олександр Власов.
Водночас, за його словами, існують питання, які потребують спільного вирішення з митними адміністраціями інших країн, особливо найбільших торговельних партнерів, зокрема Китаю та Туреччини. Мова йде, перш за все, про отримання оперативної інформації стосовно митної вартості товарів, що імпортуються в Україну. Крім того, цікавим є бачення експертів ВМО щодо останніх світових тенденцій у сфері тарифів та торгівлі.
У свою чергу, директор Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Пін наголосив на важливості двосторонньої співпраці та висловив готовність до обміну досвідом з українською стороною у сфері митно-тарифного регулювання, класифікації товарів та контролю за митною вартістю. Після ознайомлення з функціонуванням цих процесів в українській митниці, будуть визначені напрями, які потребуватимуть удосконалення та надані відповідні рекомендації щодо цього.
За словами Лю Піна, українська сторона на сьогодні знаходиться на високому рівні для імплементації усіх митних процедур, які необхідні для покращення розвитку торгівлі. Він також закликав фахівців ДФС до активної участі у роботі ВМО щодо внесення змін до Кіотської конвенції та перегляду Гармонізованої системи. За його словами, Україна може надавати свої пропозиції та зауваження, долучившись таким чином до цієї важливої роботи.
Візит директора Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піна триватиме три дні. За цей час він ознайомиться з роботою структурних підрозділів центрального апарату ДФС, відповідальними за визначені напрями, а також відвідає Київську міську митницю та Департамент податкових та митних експертиз ДФС.
ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму 10 млн євро та 1,4 млн дол. США
Державною фіскальною службою України станом на 3 червня 2019 року прийнято 136 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 10 млн євро та 1,4 млн дол. США.
З них по 54 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за 6 наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,9 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,1 млн євро та Хмельницькою митницею ДФС – 1,3 млн євро та 185,5 тис. дол. США (у валюті контракту).
Здійснено 110 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 306,2 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.
Загалом станом на 3 червня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 274 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 257 заяв, з яких по 76 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
45 заяв відкликано платниками та прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходиться 17 заяв.
Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85.
До уваги суб’єктів господарювання та громадян!
Державною фіскальною службою України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (ЦСО), користувачами РРО та ДФС, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперової рутини та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.
Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.
Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема.
1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів:
«Інформація про РРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro).
«Інформація про книги КОРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro).
«Екземпляри РРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance).
2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso).
3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека» http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check).
4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування розміщений на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки / Реєстри».

Про роботу Центрів обслуговування платників Кам’янського управління за 5 місяців 2019 року

Фахівцями Кам`янського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області в Центрах обслуговування платників протягом січня - травня 2019 року надано 19735 адміністративних послуг. Про це проінформувала начальник Кам’янської ДПІ Кам’янського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віта ЛИПОВСЬКА.
Найбільш запитувана послуга – «Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків» - 8864, «Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» - 5104.

Чоловік, який сплатив допоміжні репродуктивні послуги, надані дружині,
має право на отримання податкової знижки

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Таким чином, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким платником (чоловіком).

Умови, за яких кваліфікований сертифікат, виданий АЦСК ІДД ДФС, скасовується у телефонному режимі

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, при цьому клієнт (користувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Відповідальність суб’єктів господарювання
за несплату (неперерахування) єдиного внеску

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми визначені підпунктами 4, 5 та 5частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, ст. 165Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно передбачена відповідальність.
При цьому, слід зазначити, що нормами ст. 165КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказані порушення для членів фермерських господарств.

Визначення об’єкта оподаткування акцизним податком
при реалізації пального з 01.07.2019

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
● отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
● ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
● вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або не підлягає, оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Податковий календар на 20 червня 2019 року

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

четвер, 20 червня 2019 року,

останній день сплати:
- авансового внеску з єдиного податку на червень 2019 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2019 року роботодавцями за найманих працівників, крім гірничих підприємств;
- акцизного податку за травень 2019 року (доплати у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку;

останній день подання:
- податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік;
- податкової декларації з рентної плати за травень 2019 року з розрахунком:
● рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
● рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою № Д4 (місячна) за травень 2019 року;
- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з IIІ кварталу 2019 року
- декларації акцизного податку за травень 2019 року*

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
За п’ять місяців громадяни Дніпропетровської області
задекларували 12 млн грн податкової знижки
«Станом на перше червня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 40,6 тисяч на загальну суму 4,2 млрд гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 106,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,8 млн грн військового збору. Це відповідно на 15,7 млн грн та на 1,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року», – повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Вона також розповіла, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (2 676 на загальну суму 1 млрд 394,7 млн гривень) та продажу рухомого/нерухомого майна (1 121 на загальну суму 283,7 млн гривень). Іноземний дохід у розмірі 129,6 млн грн задекларували 200 мешканців області.
Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 278 громадян регіону. За результатами декларування вони сплатять 40,4 млн грн ПДФО та 4,4 млн грн військового збору.
Разом з тим, 5 687 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають з бюджету 12 млн гривень.
Щодо коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги,
яка не була повернута

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фінансова допомога це – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.
Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Таким чином, якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, протягом визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога вважається безповоротною і платником податку здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншій юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо оприбуткування готівкових коштів, отриманих суб'єктом господарювання у межах однієї зміни, проте у межах різних діб

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) (далі – РРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 зі змінами (далі – Вимоги), наведено визначення поняття «зміна» – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання «Z-звіту» до виконання наступного «Z-звіту».
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Оскільки у добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 до 24 годин), при щоденній роботі з РРО «Z-звіт» необхідно виконувати щодня.
Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек («Z-звіт») повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 годин від її початку.
Звертаємо увагу, що у разі перевищення максимальної тривалості зміни, відповідно до пункту 7 Вимог робота РРО буде заблокована.
Згідно з абзацом третім пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами, оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).
Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль,
який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

З січня по травень від платників Дніпропетровщини
до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 50 млрд грн податків
і митних платежів та більше 6 млрд грн єдиного внеску

Протягом п’яти місяців 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 49 млрд 691,5 млн грн, що перевищує надходження січня – травня минулого року на 10 млрд 41,7 млн грн, або на 25,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету за підсумками 5-ти місяців поточного року спрямовано 37 млрд 195,4 млн грн (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 9 млрд 233,5 млн гривень), що на 7 млрд 328,1 млн грн (або на 24,5%) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 12 млрд 496,1 млн гривень. Це на 2 млрд 713,5 млн грн (або на 27,7%) більше фактичних надходжень січня – травня 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в області зібрано 6 млрд 285,8 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 58,1 млн грн (або на 20,2%).
ДФС розроблено рекомендовані форми заяв для отримання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/381625.html повідомила наступне.
Державною фіскальною службою України для зручності суб’єктів господарювання, які з 01 липня поточного року мають отримати ліцензії на виробництво, зберігання, оптовий та роздрібний продаж пального, розроблено форми заяв:
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на виробництво пального;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право зберігання пального;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі;
- на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право роздрібної торгівлі пальним.
Звертаємо увагу, що дані форми заяв мають виключно рекомендований характер, оскільки законодавством не передбачено затвердження форм заяв для отримання ліцензій на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Такі заяви надаються органу ліцензування у довільній формі.
Рекомендовані зразки заяв на отримання ліцензій розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
Змінено реквізити бюджетних рахунків для сплати за ліцензії
на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 26 квітня 2019 року № 182 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11» та Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) від 27 грудня 2013 року № 217 зі змінами, наказом ДКСУ від 13.05.2019 № 147 (далі – Наказ № 147) внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом ДКСУ від 15.01.2007 № 5.
Наказом № 147 затверджені нові коди класифікації доходів бюджету (балансовий рахунок 3111) за такими платежами:
22013100 – «Плата за ліцензії на виробництво пального»,
22013200 – «Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним»,
22013300 – «Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»,
22013400 – «Плата за ліцензії на право зберігання пального».
Інформація щодо реквізитів нових бюджетних рахунків для плати за ліцензії на виробництво, право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального розміщена на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Використовуєте воду для виробничих та для власних питних потреб:
що з рентною платою?

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5 до податкової декларації з рентної плати, а саме:
за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ;
за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв.

Щодо врахування сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів реорганізованого (приєднаного) до товариства платника

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Пунктами 2, 3 та 4 ст. 107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб правонаступників.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування, зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 ПКУ).
Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об’єднання підприємств встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 зі змінами (далі – П(С)Б019).
Згідно з п. 5 П(С)Б019, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає у балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що ПКУ не передбачено різниць, що надають право платнику при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток від’ємного значення об’єкта оподаткування приєднаного платника податку, фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) у процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акту.

ФОП може надіслати запит на отримання довідки про доходи через Електронний кабінет

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/381454.html повідомила наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Згідно з п. 42№. 2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (Надавачі електронних довірчих послуг).
За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
- регіон, в якому знаходиться орган ДФС;
- орган ДФС, до якого відправляється лист;
- тип документа;
- тематика звернення;
- короткий зміст листа;
- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).
Запит на отримання довідки про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності (далі – Запит), складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту.
Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДФС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.
Довідка про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону № 393.
Працівник без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві додаткову роботу за іншою професією:
чи подається до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу?

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі – роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку а роботодавець – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, у письмовій формі.
Згідно з частиною 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим частиною 2 ст. 21 КЗпП працівнику надано право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Отже, для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.
Водночас порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – постанова № 413).
Відповідно до постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Враховуючи зазначене, підприємство не подає повідомлення про прийняття на роботу працівника, який без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою).
Про одержання ліцензії на право зберігання пального

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області консультує.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Так, з урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється у розмірі 780 гривень. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального у місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено у заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.
Чи здійснюється розстрочення та відстрочення заборгованості
по сплаті єдиного внеску?

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/381469.html повідомила наступне.
ДФС України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО), користувачами РРО та ДФС України, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперової рутини та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.
Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.
Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС України у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема.
1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів:
«Інформація про РРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro);
«Інформація про книги КОРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro);
«Екземпляри РРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance).
2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso).
3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека» (http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check).
4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки / Реєстри».
Сплата податку на доходи фізичних осіб
від продажу власного об’єкта нерухомості

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1. ст.163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ (підпункти 164.2.3 та 164.2.4 п. 164.2 ст 164 ПКУ).
Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та за умови перебування такого майна у власності платники податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
При цьому, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку (п. 172.3 ст. 172 ПКУ)
Крім того, п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку у порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для податкового розрахунку (п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до абз. «а» п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до статті 46 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Отже, дохід від продажу власником (фізичною особою – резидентом) об’єкта нерухомого майна за умови перебування такого майна у власності менше трьох років, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
З метою дотримання умов ст. 172 ПКУ щодо оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна, кожну частину такого майна слід розглядати як окремий об’єкт оподаткування.
Щодо підтвердження організаційно-правових форм нерезидентів з метою визнання операцій контрольованими

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.
На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік).
Таким чином, для визнання господарських операцій платника податків контрольованими згідно з п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, нерезидент, з яким здійснюються такі операції, має бути зареєстрований у організаційно-правовій формі, зазначеної у Переліку, та не сплачувати податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не бути податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа.
Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.
Стаття 39 ПКУ не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.
Куди податковим агентам надати декларацію з туристичного збору?

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених абз. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти туристичний збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.
Згідно з п.п. 268.7.2. п. 268.7 ст. 268 ПКУ податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

До уваги розпорядників акцизних складів!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/380739.html повідомила наступне
Відповідно до пункту 22 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, платники податку зобов’язані з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.
З метою забезпечення норм ПКУ було розроблено такі нормативно-правові акти:
- постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового», якою затверджений Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Відповідно до пункту 5 зазначена постанова набирає чинності з дня опублікування, крім пункту 4 цієї постанови та пунктів 19 – 44 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з 01 липня 2019 року (опубліковано – газета «Урядовий кур’єр» від 25.05.2019 № 97);
- наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового». Станом на 31.05.2019 проект наказу проходить процедуру погодження центральними органами виконавчої влади.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, згідно з нормами ПКУ, які наберуть чинності з 01 липня 2019 року, будуть мати можливість до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.
Звертаємо увагу на те, що чинним законодавством не передбачено відповідальності у разі, якщо суб’єкт господарювання не зареєструвався платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або не здійснив реєстрацію акцизних складів до 01 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального.


Надаєте послуги з обробки землі – задекларуйте свої доходи

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у рамках операції «Урожай», звертає увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку, та надають послуги іншим особам у вигляді обробки землі за певну плату. Якщо громадянин, який надає послуги з обробки землі, не є фізичною особою –підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок з таких доходів.
Доходи від обробки землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.
Якщо такі послуги надаються у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному 2020 році.
Також звертаємо увагу, що впродовж проведення операції «Урожай» органами фіскальної служби в установленому порядку будуть проведені комплексні контрольні заходи за виплатою реальної заробітної плати працівникам, зайнятим у сільському господарстві, на всіх етапах виробництва, зокрема на етапі посівної кампанії, обробки та збирання урожаю, реалізації сільськогосподарської продукції тощо.

До уваги платників єдиного внеску!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 02 травня 2019 року введені в дію нові небюджетні рахунки 3719 для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), відкритих на балансі центрального апарату Казначейства України (код банку – 899998, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)).
При цьому повідомляємо, що Казначейством України зафіксовано значну кількість випадків сплати коштів з єдиного внеску на заблоковані рахунки.
Починаючи з 02 травня 2019 року кошти, які сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню єдиного внеску, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.
Переглянути нові реквізити рахунків можна на головній сторінці суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або отримати, звернувшись до Центрів обслуговування платників при податкових інспекціях.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації
пального та спирту етилового

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 408).
Постановою № 408, зокрема, затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок). Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 01 липня 2019 року.
Платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 01 липня 2019 року.
Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
Постанова № 408 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.05.2019 № 97.
Звертаємо увагу, що п. 4 Постанови № 408 та пункти 19 – 44 Порядку, набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Крім того, відповідно до Постанови № 408 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» зі змінами.
З 1 липня суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, повинні отримати ліцензію

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379842.html повідомила наступне.
Відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня поточного року суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність.
Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами.
Для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону № 481, згідно з якими в документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше. Перелік решти документів не змінився.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Зазначаємо, що законодавством передбачено умови за якими анулюється ліцензія, серед яких, зокрема:
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Звертаємо увагу, що ДФС України не забороняє суб’єктам господарювання, у тому числі фермерам, зберігати пальне, а лише проводить підготовку до видачі ліцензій відповідно до вимог законодавства. Податківці лише перевіряють документи на відповідність вимогам законодавства та готуються до видачі ліцензій з 1 липня, у тому числі і на зберігання пального. За умови наявності у суб’єктів господарювання передбачених законом документів на здійснення виробництва, торгівлі, зберігання і реалізації пального, усі заявники без труднощів отримають ліцензії.
Зміни щодо запровадження з 1 липня 2019 року ліцензування виробництва, зберігання, оптового та роздрібного продажу пального були прийняті ще наприкінці 2018 року, а тому у суб’єктів господарювання було достатньо часу для приведення своїх документів у відповідність до вимог закону. Скасування такої норми може призвести до подальшого зростання нелегального ринку нафтопродуктів.
До уваги платників ЄСВ!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що з 02.05.2019 набрали чинності нові рахунки для сплати ЄСВ.
Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначаються основні вимоги для платників ЄСВ, а саме:
ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника;
обов’язки платників ЄCВ виникають у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата ЄСВ проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення;
ФОП мають сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (з 01.01.2019 – 918,06 гривень).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом;
юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб;
у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;
розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість з ЄСВ не підлягає списанню;
строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується;
платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику ЄСВ надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ податкові органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

Про фізичних осіб, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї)

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у рамках проведення операції «Урожай» повідомляє наступне.
Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Подавати декларації про майновий стан і доходи повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 19№.1.1 п. 19№.1 ст. 19та п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України з травня 2019 року у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай».
Вищезазначена операція організована з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, оформлення використання найманої праці та оплати праці тощо.

Розмір земельної ділянки не перевищує 2 гектари:
дохід від продажу сільгосппродукції не оподатковується

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
Норми визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню ПДФО на загальних підставах.
Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердженняя Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 № 201/24978).
Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо така продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.
Оригінал Довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють реалізацію
алкогольних напоїв та тютюнових виробів за наявності ліцензій

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, тільки за наявності у них ліцензій.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Оскільки норми Закону № 481 не передбачають жодних винятків щодо придбання ліцензій суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію товарів через магазини безмитної торгівлі, то реалізація такими суб’єктами господарювання алкогольних напоїв та тютюнових виробів товарів через магазини безмитної торгівлі може здійснюватись лише за наявності у них відповідних ліцензій.

За відсутності місць оптової торгівлі пальним, ліцензія отримується
за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним необхідно подати пакет документів

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу реалізаторів пального, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни, зокрема, до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), які набирають чинності з 01.07.2019.
Так, згідно із змінами, внесеними до ст. 15 Закону № 481, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
Ліцензія на право виробництва пального або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. Ліцензія на право оптової торгівлі пальним, зберігання пального, роздрібної торгівлі пальним або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Слід зауважити, що з урахуванням змін, внесених Законом № 2628 до ст. 17 Закону № 481, за порушення норм Закону № 481 застосовуються такі фінансові санкції у разі:
виробництва пального без наявності ліцензії – 1 000 000 гривень;
оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 гривень;
роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250 000 гривень.
У виробників електричної енергії, які мають ліцензії,
виникає обов’язок подання декларації акцизного податку

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) з 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 цього Закону, що впливає на визначення платників акцизного податку з електричної енергії.
Починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку з електричної енергії є:
● особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
● особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
● оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
● виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Об’єктами оподаткування є операції з:
● реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ);
● оптового постачання електричної енергії (п.п. 213.1.10 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість (п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ), виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).
Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п.213.2 ст. 213 ПКУ).
Відповідно до п. 49.2ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, з 1 липня 2019 року у виробників електричної енергії виникає обов’язок подання декларації акцизного податку, у т.ч. при реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (операції не підлягають оподаткуванню), та сплати акцизного податку при реалізації електричної енергії, крім операцій, які не підлягають оподаткуванню.

Зміни для постачальників електричної енергії,
які застосовуються з 01.07.2019

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Нормами ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:
особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
оптовий постачальник електричної енергії;
виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Відповідно до ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з:
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
оптового постачання електричної енергії.
Базою оподаткування акцизним податком згідно з нормами п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).
Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Зауважуємо, що платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
До уваги розпорядників акцизних складів!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, шо відповідно до нової редакції статті 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у такі строки:
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.

До уваги платників акцизного податку –
реалізаторів пального та спирту етилового!

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесенно зміни, зокрема до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п. 14.1.6№, що визначає поняття «акцизний склад пересувний».
Так, акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми п.п. 14.1.6п. 14.1 ст. 14 ПКУ набирають чинності з 01.07.2019.
Суб’єкти господарювання з 01.07.2019 не мають права
провадити роздрібну торгівлю пальним без ліцензії

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Так, відповідно до змін, внесених Законом № 2628 до ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля пальним).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального,
підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що відповідно до норм п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 213 Податкового кодексу Украни (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податок) контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Згідно з п. 117.3 ст. 117 ПКУ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Про обов’язок подання декларації деякими категоріями платників акцизного податку

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Норми встановлені ст. 8 від Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії».
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2№. ст. 49 ПКУ).
Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких, операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Реалізація пального: умови здійснення операцій з 01 липня 2019 року

Кам’янське управління Головного е управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 01 липня 2019 року.
Нормами п. 24 підрозділу 5 розділу XX ПКУ визначено:
протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року, платник акцизного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.

Сплата ЄСВ, якщо останній день строку сплати
припадає на вихідний або святковий день

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Норми визначені частиною восьмою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Нелегальна праця має негативні наслідки для найманих працівників

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування – один з пріоритетних напрямів роботи органів ДФС.
Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму. Нелегальна праця знижує доходи, зокрема до місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до такого працівника.
Отже, виявлення порушників податкового законодавства у частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС бере участь у діяльності робочих груп, створених при обласних державних адміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Зауважуємо, що офіційне працевлаштування – це обов’язок роботодавця, адже тільки офіційне працевлаштування надає гарантію соціальних, економічних та трудових прав для працівників і є запорукою підвищення надходжень до бюджетів України.
Контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства –
один з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби є контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства, а саме: за своєчасною та у повному обсязі виплатою заробітної плати.
Нелегальні трудові відносини, виплата заробітної плати у «конвертах» призводять до ненадходження до місцевого бюджету податків, які б направлялись на покращення добробуту області, її соціально-економічний розвиток, та до виникнення соціальних проблем, які негативно впливають на якість життя громадян.
Отримуючи зарплату у «конвертах», працівники позбавляють себе соціальних гарантій. І головне – через несплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) наймані працівники втрачають соціальну захищеність, страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством.
Нагадуємо, що перед початком роботи найманого працівника роботодавець зобов’язаний до органів ДФС подати повідомлення про прийняття такого працівника на роботу за укладеним трудовим договором.
Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі Постанова – № 413).
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до Постанови № 413.
У додатку до Постанови № 413 у графах № 8 і № 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу наводиться інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення.
Слід зауважити, що норми ст. 24 «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору.
За порушення законодавства про працю
роботодавці несуть відповідальність

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що посадові особи підприємств, установ та організацій, які порушують норми законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● вчинення дій, передбачених абзацом шостим частини другої ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої ст 265, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Звертаємо увагу, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Норми визначені ст. 265 КЗпПУ.

Порушили законодавство про працю – відповідальності не уникнути

Кам'янське управління інформує, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.
Задекларували доходи – сплатіть зобов’язання
з ПДФО та військового збору не пізніше 30 липня!

Кам’янське управління нагадує, що фізична особа, яка задекларувала доходи, отримані у минулому році, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Таким чином, самостійно нараховані фізичною особою у Декларації за 2018 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору необхідно сплатити не пізніше 30 липня поточного року.
Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 179.7 ст. 179 ПКУ.
Водночас, сума, що має бути повернена платнику ПДФО, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої податкової Декларації (п. 179.8 ст. 179 ПКУ).

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378902.html нагадала, що фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 розділу ІІ ПКУ).
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (п.п. 129.1.3 ст. 129 розділу ІІ ПКУ).

За неподання фізичною особою декларації про доходи
передбачена адміністративна відповідальність

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 164Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУаП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) чи включення до такої декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,
тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164КУаП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Слід зазначити, що п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для відповідного року.

При сплаті податків і зборів необхідно правильно заповнювати
поле «Призначення платежу» розрахункового документа

Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) із змінами при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1:
друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2:
друкується розділовий знак «;» ;
друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
поле № 3:
друкується розділовий знак «;» ;
друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4:
друкується розділовий знак «;» ;
друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі – територіальні органи ДФС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5:
друкується розділовий знак «;»;
друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6:
друкується розділовий знак «;»;
друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7:
друкується розділовий знак «;».
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

При заповненні платіжних документів необхідно
дотримуватись вимог Порядку №666
Кам'янське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує щодо недопущения штучного виконання індикативного показника із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу до Державного бюджету Украіни за рахунок оплати грошових коштів платниками податків у яких відсутній податковий борг та з метою безумовного виконання індикативних показників у січні, лютому та березні 2019 року, затверджених наказами ДФС України від 21.01.2019 №42 та ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 24.01.2019 №22 «Про індикативні показники доходів на I квартал 2019 року», задля формування достовірної інформації про результати роботи підрозділу погашения боргу щодо наповнення бюджету платникам податків необхідно дотримуватися правильного заповнення реквізитів «Призначення платежу» платіжних документів з використанням кодів видів сплати з урахуванням вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у paзi сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного вiдшкoдyвaння податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі - наказ №666).

Для своєчасної сплати податків і зборів,
необхідно правильно заповнювати платіжні доручення
Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, що повнота та своєчасність сплати податків залежить також від правильного заповнення документів – платіжних доручень на сплату таких податків.
Платіжні доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (далі – Порядок № 666).
Слід зазначити, що відповідно до п. 7 Порядку № 666 у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених Порядком № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Отже, для своєчасної сплати платків і зборів платникам необхідно дотримуватись вимог Порядку № 666.

Протидія корупції в органах ДФС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII, що набув чинності 24 квітня 2015 року (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної фіскальної служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Кам’янське управління нагадує, що сервіс «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Імпортер брендових товарів намагався вдвічі занизити митну вартіть
Один з відомих магазинів намагався імпортувати брендові товари вдвічі занизивши їх митну вартість, вказавши замість 3 млн грн лише 1,5 млн грн.
Так, на початку червня 2019 року з території Європейського Союзу на адресу одного з українських імпортерів було ввезено товари відомих європейських брендів – одяг, аксесуари, взуття та шкіргалантерея торговельних марок «ZILLI», «BERLUTI», «BRUNELLO CUCINELLI», «EMILIO PUCCI», «FENDI», «MIU MIU», «PRADA», «TOM FORD», «VERSACE», «ALEXANDER WANG» та інших у кількості 1 586 одиниць, загальною митною вартістю понад 1,5 млн грн.
Після прибуття цих товарів до Київської міської митниці ДФС, в рамках проведення операції «Бастіон», митники вивчили документи, подані до митного оформлення, та вирішили перевірити митну вартість цих товарів. Вона була занижена вдвічі – реальна митна вартість брендових товарів склала 3 млн грн, а отже і надходження до бюджету за результатами вжитих заходів склали понад 300 тис. грн.
Окрім того, беручи до уваги наявний ризик ймовірного переміщення вищезазначених товарів через митний кордон України на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо їх вартості, з метою встановлення фактичних обставин здійснення зовнішньоекономічної операції, підготовлено та направлено запити про надання адміністративної допомоги до митних адміністрацій Чеської Республіки, Королівства Швеція та Республіки Польща.
На Ягодині у мешканця прикордоння вилучили жіночого одягу на майже 2,7 млн грн - хотів перевезти поза митним контролем
У ході спільної операції волинських митників та правоохоронців зі Служби безпеки України у пункті пропуску Ягодин у мешканця прикордоння вилучили 692 найменування жіночого одягу. Сукні, пальта, куртки, білизна, штани та шорти, шапки та піжами, кофти, сорочки, спідниці – усього 6952 штуки вартістю 2,668 млн грн – були складені у 103 звичайних мішки без упакування виробників.
Цей товар із Польщі намагались ввезти мікроавтобусом смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», приховуючи його справжню вартість. Етикетки на одязі засвідчили належність одягу відомим європейським торгівельним маркам: veromoda, globalfunk, Karenbysimonsen, minimum, jack&jones та інші.
Через порушення митних правил одяг вилучено на склад митниці до прийняття судом остаточного рішення про притягнення водія до відповідальності. За приховування від митного контролю особливо великої партії товару затримано до рішення суду також і транспортний засіб, яким перевозили предмети правопорушення. Mercedes-benz Sprinter оцінений експертами у 400 тис грн.
Санкції статей 471, 482 Митного Кодексу України за такі правопорушення передбачають накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

Кам’янське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор